-original.webp)
Херсон пробув під окупацією майже дев’ять місяців — із березня по листопад 2022 року. Після звільнення 11 листопада місто знову стало вільним, але залишилося фронтовим. Російські війська щодня обстрілюють Херсон — з артилерії, мінометів, авіації, також атакують дронами. Працювати, жити, волонтерити та розвивати бізнес тут доводиться буквально під вогнем.
Херсонці розповіли, як змінилося їхнє життя за три роки, — як вони тримаються й допомагають триматися місту.
“У людей є потреба в реабілітації та поверненні до нормального соціального життя”
Після звільнення Херсона волонтерка Товариства Червоного Хреста України Наталя Шатілова з командою одразу взялися за допомогу людям — доставляли продукти, ліки, речі, підтримували родини з дітьми, літніх і тих, хто втратив дім.
Волонтерка херсонської організації Товариства Червоного Хреста України Наталя Шатілова. Фото Олександра Андрющенка / ”Вгору”
Волонтери їздили навіть у зруйновані райони, уникаючи мін і обстрілів, координували логістику, забезпечували психологічну підтримку. З часом додали навчання з першої допомоги та мінної безпеки.
Фото Наталії Шатілової
Тепер основна увага — на довгостроковій допомозі: медикаменти для хронічно хворих, підтримка сімей із дітьми, реабілітація поранених.
Фото Наталії Шатілової
“Є потреба в реабілітації людей, в протезуванні та в поверненні до нормального соціального життя, бо після поранень людьми треба займатися”, — зазначає Наталя Шатілова.
Завдяки співпраці з владою в місті з’явилися безпечні простори й громадські центри.
“У нас не працюють в офлайн-режимі заклади освіти, тому навчання проходить в онлайні. Дітей залишається в Херсоні достатньо, і треба щось робити для того, щоб вони соціалізувалися та не втратили навички комунікації. Намагаємося реалізувати багато програм якраз для дітей та молоді, щоб вони не “загубилися”, а розвивалися та мали ті послуги та сервіси, які мають діти в інших більш безпечних районах України”, — розповіла волонтерка.
