“450 грамів крові рятують життя”. Історії донорів із фронтового Херсона

3

Донори крові Анатолій Дідур та Андрій Кований. Колаж Інни Юрченко / "Вгору"

Херсон щодня перебуває під обстрілами військ РФ — тут майже не буває днів без поранених. У таких умовах донорство крові — це не про героїзм, а про необхідність: кров потрібна постійно — для операцій, для поранених і для тих, кого ще можна врятувати.

З міркувань безпеки ми не показуємо, де саме здають кров. Але важливо інше: ця система працює — завдяки людям, які регулярно приходять і стають донорами.

Ми поспілкувалися з донорами з Херсона, які роками здають кров. Журналістка “Вгору” також пройшла цей шлях, щоб показати, як це відбувається під час війни.

Від першої донації на фронт — до системної допомоги сьогодні

Андрій Кований, начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Херсонській області, вперше здав кров у жовтні 2014 року, під час антитерористичної операції на сході України.

Відтоді донорство стало для нього регулярною практикою: за понад десять років — більше двох десятків донацій. Він здавав не лише цільну кров, а й плазму та тромбоцити для онкохворих. Каже, найчастіше здає саме кров — це швидше, і робити це можна раз на кілька місяців.

Начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Херсонській області Андрій Кований. Фото Олени Гнітецької / ”Вгору”

Начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Херсонській області Андрій Кований. Фото Олени Гнітецької / ”Вгору”

Сьогодні, за його словами, донорство критично важливе по всій країні — але в прифронтових містах, таких як Херсон, ця потреба відчувається особливо гостро. Через постійні обстріли та велику кількість поранених кров потрібна практично щодня — як для військових, так і для цивільних.

“Якщо подивитися на щоденні зведення — майже щодня є поранені . Тому для Херсона кров — це в прямому сенсі те, що рятує життя. Одна донація реально може врятувати людину”.

Процес здачі крові. Фото Андрія Кованого

Процес здачі крові. Фото Андрія Кованого

Кований каже, що найчастіше людей зупиняють страхи — перед болем або можливим погіршенням самопочуття. Втім, на практиці процедура коротка і контрольована: забір крові триває кілька хвилин, а серйозні реакції трапляються вкрай рідко.

З власного досвіду він додає: регулярні донори зазвичай добре переносять процедуру, а сама донація для багатьох стає ще й способом базово контролювати стан здоров’я, адже перед нею обов’язково проводять обстеження.

У лютому цього року він уже в 24-те здав кров і продовжує закликати інших долучатися — хоча б кілька разів на рік.

Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам більше розповідати історії людей, які живуть і працюють у прифронтовій Херсонщині.

Від особистого рішення стати донором — до прикладу для громади

Очільник Дар’ївської сільської військової адміністрації Анатолій Дідур має близько 40 донацій.

Каже, до цього про донорство особливо не замислювався — поки не побачив, наскільки гострою є потреба.

“Побачив, що терміново не вистачає крові. Поспілкувався з працівниками центру — і зрозумів, що це реальна проблема. Тоді й вирішив для себе здавати”.

Здача крові під час війни у Херсоні. Фото Анатолія Дідура

Здача крові під час війни у Херсоні. Фото Анатолія Дідура

З початком повномасштабної війни це рішення стало ще більш усвідомленим.

“Я не пам’ятаю дня, щоб у нас не було поранених чи загиблих. І кожна операція — це кров. Її постійно не вистачає”.

Водночас він підкреслює: донорство — це не лише особисте рішення, а й приклад для інших. У громаді люди часто домовляються і їдуть здавати кров разом — організовано, цілими групами.

Каже, навіть ті, хто спочатку боїться, з часом наважуються. Згадує, як під час однієї з поїздок донорка з невеликою вагою ледь не знепритомніла під час донації, але все ж наполягла завершити її.

За його словами, процедура відбувається у безпечних умовах і не потребує складної підготовки — достатньо базових обмежень і відповідального ставлення до свого здоров’я.

Для себе він це рішення вже пояснив просто: у час війни змінюються цінності.

“Кожен має розуміти: ці 450 мілілітрів крові можуть врятувати життя. А сьогодні найцінніше — це життя і здоров’я людей”.

Чому жителі Херсона стають донорами і здають кров регулярно

У фронтовому Херсоні донорство крові дедалі частіше стає не лише особистим рішенням, а спільною справою. Кров здають цілими колективами — організовано, групами.

Регулярно до центру крові приходять працівники різних установ: самі співробітники служби крові, Херсонського водоканалу, поліції Херсонської області, 34-го Херсонського полку Національної гвардії України, обласного онкологічного диспансера, ДСНС та інших служб і організацій.

Предыдущая статьяМладше на 21 год: Орландо Блум тайно встречается со швейцарской моделью (фото)
Следующая статьяРятувальники дістали тіло з-під завалів. У Херсоні внаслідок російського обстрілу загинув чоловік