У Херсоні розклад тренувань складають заздалегідь, з урахуванням зайнятості тренера та вільних залів, яких у фронтовому місті залишається небагато. Водночас графік доводиться регулярно змінювати через обстріли, активність дронів і безпекову ситуацію. Іноді заняття скасовують за кілька годин до початку, іноді перерва триває від кількох днів до тижня.
Попри це, жінки у місті продовжують займатися спортом – щоб підтримати себе, відновитися і хоча б на якийсь час відвернути увагу від війни. Журналістка “Вгору” відвідала тренування та поспілкувалася з тими, хто продовжує як тренувати, так і займатися спортом.
Як проходять тренування у Херсоні під час війни
Тренування, які вдалося відвідати, відбулися після перерви – через посилення дронових атак. Останнім часом було складно навіть дістатися до залу: постійні повідомлення про загрози, складна ситуація на дорогах, небезпека для транспорту. У день зйомки також фіксували поранених у Херсоні через атаки дронів.
Дорогою на тренування учасниці занять часто стежать за чатами моніторингу дронів, іноді змінюють маршрут.
Фото Олени Гнітецької / "Вгору"
Попри це, щойно з’являється можливість, жінки повертаються до занять. Частина з них приїжджає з інших населених пунктів, щоб хоча б на годину змінити обстановку.
Тренерка з йоги Наталя каже, що бажання у людей займатися є, але страх через обстріли залишається:
“Кожен боїться за своє життя, – ділиться Наталя, – І разом з тим йога дуже допомагає відновити фізичний та емоційний стани. Коли ви прийшли, розстелили килимок то одразу розчиняєтеся в цьому просторі та потім дуже добре стає вашому тілу, вашому розуму”.
Тренерка з йоги Наталя. Фото Олени Гнітецької / "Вгору"
Для тренерки йога стала способом залишатися в місті та тримати внутрішню рівновагу під обстрілами. Вона займається йогою вже багато років і каже, що без практики, ймовірно, виїхала б із Херсона. Викладацька робота та власна практика допомагають їй залишатися в ресурсному стані й зберігати спокій. На її думку, важливо не зупиняти життя через зовнішні обставини – війну чи інші кризи. Вона додає, що навіть у складних умовах людина має продовжувати рухатися вперед, а не відкладати життя “на потім”.
Важливою частиною цих занять стає не лише сама практика, а й те, що відбувається після неї. Учасниці залишаються поспілкуватися, іноді разом п’ють каву. Це перетворюється на простір соціалізації, де люди не просто займаються в одному залі, а поступово стають ближчими.
Тренерка з йоги Наталя каже, що ці зустрічі мають для групи окрему цінність:
“Ми спілкуємось і між собою. Це завжди залишає гарний настрій, це дуже допомагає. Бо зібратися не всі так можуть. А коли ми збираємося, відчуваємо, що знайомимося ближче. Кожен відчуває цю енергетику після йоги. Я думаю, дівчатам подобається так збиратися. Це як свого роду жіноче коло на каві”.
