Російські окупанти за одну ніч спалили 1700 гектарів озимої пшениці в господарстві Віктора Гордієнка на Бериславщині. Сьогодні для нього та сотень інших херсонських аграріїв жнива проходять фактично на лінії фронту.
«Вгору» дізналася, як фермери деокупованих громад збирають збіжжя під ударами дронів та на яку допомогу від держави вони можуть розраховувати.
«Кожного дня гасимо пожежі»
За словами Віктора Гордієнка, російські розвідувальні дрони висять у небі 24 години на добу. Варто лише заїхати техніці в поле — і з боку Каховки вже летять ударні БПЛА. Їм вистачає 15–20 хвилин, щоб долетіти до полів.
«У нас є 20–30, інколи 40 хвилин, щоб загнати фуру, швидко вивантажити комбайни через бункер-перевантажувач і негайно виїхати. Якщо простоїш довше — тебе майже гарантовано накриють дрони», – розповідає про збір врожаю Віктор.
За його словами, в день залітає по 100 дронів і більшість з них не збивають.
Жнива на Херсонщині цьогоріч відбуваються буквально в диму і полум’ї. Атаки дронів на поля — щодня. Залітають з різних напрямів: на посіви Віктора площею у 3000 гектарів.
«Як ти це погасиш ? Це нереально. ДСНС не виїжджає взагалі. Гасимо самі, обдисковуємо*. Ми тільки цим і займаємося, що кожного дня їздимо, гасимо пожежі», – розповідає Віктор.
Трактор в господарстві Гордієнка згорів
Фото з архіва Віктора
Спалили окупанти й перевалку в селі Урожайному, де команда Віктора жила під час польових робіт. Крім вагончиків, де спали Віктор і його працівники, згоріло майже все, що не встигли евакуювати: старенькі трактори Т-150, екскаватор, пакувальники та український зерноочисник, куплений батьком Віктора два роки тому майже за 1 мільйон гривень. До речі, компенсацію від держави за придбання української техніки родина так і не отримала. Та найболючішою втратою є загибель співробітника від російського FPV дрона на оптоволокні.
«Вчора (06.07.2026 ред.) знову прилітали. Дякуючи Богу, РЕБом збили напрямок, і дрон влетів у бетонну плиту поруч, а не в нас. За останні дні спалили трактор, побили комбайн та обприскувач. Сьогодні по хлопцях у полі вдарили — один фермер побитий, з контузією в лікарні. на щастя – живий», — розповідає Віктор.
Станом на 07.07.2026 у нього вже згоріло понад 2000 гектарів, а у деяких фермерів, що господарюють по сусідству, поля по 70–120 гектарів вигорають щоночі.
Віктор каже, що отримував від київських представників влади і від Херсонської ОВА пропозиції релокуватися. Він коментує це так:
«Кажуть, виїжджайте. А куди? За що? У мене 40 мільйонів гривень боргів. Якщо я не віддам, через місяць, через два у мене техніку, ту, що не добита, заберуть, житло заберуть. Я нічого не скосив. А щоб релокуватися, треба гроші, треба техніка, треба люди».
Віктор Гордієнко за кермом фури, що возить зерно
Фото з архіва Віктора
Чому деякі господарства залишають посіви в полях
Директор департаменту сільського господарства Дмитро Юнусов підтверджує, що цьогорічні жнива проходять під постійними атаками ворожих дронів:
«Поля палять, урожай знищується. Створюються умови для того, щоб там ніхто не працював, щоб це була така випалена земля».
Однак він пояснює, що аграрний бізнес неможливо «перевезти», як завод, бо релокувати землю неможливо. А в іншій області херсонським фермерам ніхто не дасть землю на заміну залишених полів. Для цього треба брати участь в аукціоні, давати найбільшу ціну орендної плати.
«Фермер без грошей в іншій області нікому не потрібен», – констатує Дмитро.
З його слів, приклади релокації є, але вони одиничні. Утім, Дмитро запевняє, що херсонські господарства завчасно підготувалися до роботи у фронтових умовах. Перевезли сільськогосподарську техніку за 40- км від лінії зіткнення, придбали детектори дронів, рації. У кожній громаді діють групи оповіщення, які миттєво передають сигнал небезпеки трактористам і комбайнерам й у разі загрози вони негайно кидають техніку і ховаються в посадках. Створили фермери і власні пожежні команди, які чергують безпосередньо в полі.
«Перша реакція на пожежу — це засоби самих фермерів. Потім підключаються місцеві пожежники та ДСНС», — пояснює Юнусов.
Пожежа на одному з полів Тягинської громади
Фото Миколи Яценка
Він додає, що в адміністрації намагаються координувати роботу рятувальників, поліції та медиків, аби максимально швидко реагувати на виклики. Проте, головною перешкодою для роботи рятувальних служб, за словами посадовця, залишається постійна загроза повторних атак БПЛА.
За словами Юнусова, від пожеж спричинених дроновими атаками найбільше постраждала вся 10-кілометрова зона вздовж Дніпра, особливо Бериславський район і Милівська громада. Проте зона небезпеки значно ширша: російські дрони безперешкодно літають на відстань до 40 кілометрів. Тому, зі слів Дмитра, деякі фермери відмовилися від обробітку землі в радіусі 20 кілометрів від лінії зіткнення. Навіть попри те, що цьогорічний урожай обіцяє бути багатим, — збирають по 4–5 тонн пшениці з гектара — деякі господарства просто залишають посіви в полях.
«Є приклади, коли сіяли пів тисячі гектарів землі, і навіть не планують збирати. Деякі фермери вважають, що це не вартує ризику життям або технікою », — констатує Юнусов.
Працівники гасять пожежу на одному з полів Тягинської громади
Фото Миколи Яценка
Втрати врожаю, компенсації та податкова підтримка фермерів
За «оперативною інформацією», на 07. 07. 2026 вигоріло майже 5 тисяч гектарів посівів. Фіксувати втрати планують зокрема й з допомогою космічних зйомок.
«Я думаю, в процесі ми офіційно зафіксуємо все. Зараз громади працюють, ми замовляємо космічні зйомки. Беремо стан поля на перше червня, потім на липень, на серпень — і так ми побачимо, де згоріло зерно, а де просто бур’ян», — пояснює Юнусов.
За статистикою, наданою Дмитром, у 2026 році в області засіяли 232 тис. га, з яких понад половину (125,5 тис. га) становлять зернові. Станом на 6 липня аграрії Херсонщини скосили близько 10 тисяч гектарів, намолотили 35,1 тис. тонн зерна з середньою врожайністю 34,4 ц/га.
Наразі основний обсяг припадає на ячмінь та пшеницю, також почали збір ріпаку.
На питання, чим держава може реально допомогти аграріям у «червоній зоні», Юнусов вкотре говорить про необхідність ввести податкові пільги для аграріїв деокупованих територій, які працюють у зоні бойових дій.
Для цього ініційований законопроєкт № 15123, який має зменшити мінімальне податкове зобов'язання для фермерів у зонах бойових дій на 60%. Це мало б дати господарствам шанс «вижити» після пожеж і втриматися на плаву до наступного врожаю. Обговорюють з владою і питання компенсації за знищення врожаю. Однак суми про які йдеться, можуть відшкодувати лише частину втрат — приблизно по 10 тисяч гривень на гектар. Юнусов визнає, що це значно менше, ніж реальні вкладення фермерів, але бачить у цьому не лише фінансову допомогу, а й інструмент безпеки.
«Знаючи, що він отримає хоч якусь компенсацію, аграрій, можливо, не ризикуватиме життям та здоров'ям своїм і працівників, щоби скосити 100 чи 500 гектарів поля десь біля Дніпра», — пояснює Дмитро
Та поки в кабінетах влади тривають дискусії про те, чи впроваджувати податкові пільги і як саме розраховувати компенсації за спалені гектари, фермери Херсонщини гуртуючись допомагають один одному гасити пожежі і збирати хліб.
Вигоріле поле
Фото Миколи Яценка
«На жаль, на моїх полях не працюємо. Там просто апокаліпсис. Зараз відійшли десь кілометрів 30-40. Хлопцям косимо. Якщо трішечки затихне, потім вони свої комбайни, свої машини будуть гнати до мене», – ділиться з журналістами "Вгору" Віктор Гордієнко.
Обдисковування — створення протипожежних смуг дисковими боронами.
