Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на кінець 2023 року мали 4 млн 303,12 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
"Порівняно з кінцем грудня 2023 року найбільше абсолютне зростання кількості бенефіціарів спостерігалося в Німеччині (+18 905; +1,5%), Чехії (+8 155; +2,2%) та Іспанії (+2 830; +1,5%)", — зазначає статистичне відомство.
"Кількість бенефіціарів зменшилася в 5 країнах ЄС, а саме в Італії (-18 125 осіб; -11,2%), Польщі (-3 235; -0,3%), Естонії (-225; -0,6%), Франції (-205; -0,3%) і Люксембурзі (-10; -0,2%)", — додав Євростат.
Станом на кінець грудня європейське статистичне відомство повідомляло про дещо більшу кількість біженців зі статусом тимчасового захисту — 4 млн 312,22 тис., однак зниження загального показника за місяць пов'язане зі скороченням даних для Нідерландів — зі 145,62 тис. на кінець грудня до 116,86 тис. на кінець січня.
Останні десять місяців найбільший приріст спостерігався в Німеччині — сумарно понад 204 тис. осіб, за якою йде Чехія — 70,7 тис.
Згідно з даними Євростату, на кінець січня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 270,15 тис. осіб; 29,5% від загальної кількості), Польща (951,56 тис. осіб; 22,1%) і Чехія (381,19 тис. осіб; 8,9%). Сумарна частка цих трьох країн становить 60,5%.
Євростат уточнює, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у січні 2024 року спостерігалася в Чехії (35,2), Болгарії (26,7), Естонії (26,4), Литві (26,2) і Польщі (25,9), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.
Йдеться також, що станом на 31 січня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (46,1%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти — трохи більше ніж третину (33,2%), тоді як дорослі чоловіки — трохи більше ніж п'яту частину (20,7%) від загального числа. Вісім місяців раніше частка жінок була 46,6%, дітей — 34,6% і дорослих чоловіків — 18,8%.
Згідно з представленими даними, у січні четвертою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Іспанія — 197,75 тис., а замикала п'ятірку Болгарія зі 172,28 тис.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець січня 2024 року було також у Румунії — 147,52 тис., Італії — 143,25 тис., Нідерландах — 116,86 тис., Словаччині — 116,01 тис. та Ірландії — 102,80 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Австрії — 83,56 тис., Литві — 75,35 тис., Бельгії — 75,76 тис., Норвегії — 68,15 тис., Франції — 64,73 тис. (дані про дітей переважно не включено — Євростат), Фінляндії — 64,95 тис. і Португалії — 59,46 тис. Далі йдуть Латвія — 44,14 тис., Швеція — 44,39 тис., Естонія — 35,72 тис., Данія — 36,64 тис., Угорщина — 34,25 тис., Греція — 27,10 тис., Хорватія — 23,18 тис., Кіпр — 19,53 тис., Люксембург — 4,22 тис., Ісландія — 3,98 тис., Мальта — 1,99 тис. і Ліхтенштейн — 0,57 тис. Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв'язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 лютого цього року оцінювали в 6,004 млн, а загалом у світі — у 6,480 млн, що відповідно на 29 тис. і 30 тис. більше, ніж на початок року.
У самій Україні, за даними ООН на 6 листопада, було 3,674 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з колишньою оцінкою 5,088 млн. "Це (таке значне скорочення) пов'язане не зі значним поверненням ВПО, а насамперед зі зміною методики розрахунку чисельності ВПО. Нова базова цифра чисельності населення, яка використовується для екстраполяції оцінок ВПО, тепер враховує відсутність близько 6,2 млн біженців з України, які більше не перебувають у країні", — пояснює УВКБ ООН.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб, тоді як у Нацбанку, навпаки, очікують відтоку з України 0,1 млн після 0,2 млн у 2023 році.
