Відбудова села Посад-Покровське на Херсонщини, яке стало одним із символів масштабних руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, перебуває під пильною увагою громадськості. Навесні 2023 року село включили до експериментального державного проєкту з комплексної відбудови, але надії його мешканців на швидке відновлення не справдились. У 2024 році роботи зупинилися через брак фінансування та зміну керівництва Служби відновлення. Проте уряд знову виділив кошти на відбудову, договори зі старими підрядниками розірвали, провели нові тендери.
Херсонський обласний благодійний фонд «Об'єднання» 20 червня опублікував аналіз тендерів Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Херсонській області, які стосуються будівництва понад 330 осель у Посад-Покровському. Дослідження охопило 8 закупівель за період березень-квітень 2025 року. Докладніше про цю роботу розповів менеджер фонду «Об'єднання» Володимир Пузирьов.
«Якщо ми кажемо про відбудову, це не тільки про цеглу, про техніку, про бюджет, – розповідає аналітик. – Це і про людей, які повертаються або прагнуть повернутися. Ми знаємо, що село Посад-Покровське – таке місце, куди люди прагнуть повернутися, тому це і стало фокусом нашої роботи».
За словами Володимира, цей звіт – частина аналітичного напрямку фонду. Однією з його цілей було інформування громади про те, хто працює над відбудовою села, яка репутація та історія цих компаній. Аналітик наголошує: фонд «Об'єднання» не дає правової оцінки, а лише фіксує факти з відкритих джерел та журналістських розслідувань.
Недобудова у Посад-Покровському, лютий 2025 року. Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»
Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам розповідати більше важливих історій про херсонців та Херсонщину.
Хто отримує сотні мільйонів на відбудові Посад-Покровського?
Від початку 2025 року на відбудову Посад-Покровського Служба відновлення оголосила тендери на понад 1,8 млрд грн. За словами Пузирьова, у поле уваги фонду потрапили не всі закупівлі, бо тендери постійно оголошуються і додаються. Фахівці проаналізували закупівлі за березень-квітень 2025 року, їх було вісім. Згідно зі звітом, ці кошти так розподілилися між 4 підрядниками – учасниками відбудови:
- ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія» – 263 571 342,19 гривні;
- ТОВ «Ростдорстрой» – 230 447 716 гривень;
- ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» – 248 947 460,35 гривні;
- ТОВ «Автомагістраль-Південь» – 347 256 388 гривень.
За словами аналітика, всі чотири компанії фігурують у журналістських розслідуваннях, деякі – у кримінальних справах. Є компанії, пов'язані з депутатом одеської міськради, з колишніми нардепами. А проєктна організація ТОВ «НВП Укрекспертпроект», яка готувала проєктно-кошторисну документацію для цих об’єктів, має зв'язки з народним депутатом.
«Основні висновки: в принципі, не все так однозначно і прозоро, як хотілося б бачити. Це про конкуренцію, про вибори підрядників, про їхню історію», – резюмує Володимир Пузирьов.
ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія» має складну історію, у звіті вказано, що її нинішній бенефіціар Муслім Кєлоєв, уродженець Грозного, пов'язаний також із кіпрською компанією, яка неодноразово привертала увагу журналістів. Діяльність самої ТОВки журналісти згадували в контексті «улюбленців миколаївських дорожників», повідомлялось і про її спробу через суд зняти арешт з майна, накладеного у зв'язку з розслідуванням незаконного видобутку корисних копалин іншою компанією.
ТОВ «Ростдорстрой» має понад 430 згадок у медіа, причому значна їх частина стосується скандалів та журналістських розслідувань. На травень 2025 року компанія близько 40 разів фігурувала в контексті сумнівних закупівель та порушень. Один із бенефіціарів компанії – депутат Одеської міської ради Юрій Шумахер.
ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» з початку «Великого будівництва» фігурувало майже в півсотні журналістських розслідувань. У 2023 році проти ТОВки відкрили кримінальне провадження. Компанію підозрюють у привласненні понад 780 тисяч гривень бюджетних коштів через завищення обсягів робіт та матеріалів.
ТОВ «Автомагістраль-Південь», яка регулярно отримувала великі підряди за програмою «Велике будівництво», фігурує у понад 350 негативних згадках у медіа та має низку кримінальних проваджень. Одне з останніх розслідувань стосується привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем під час воєнного стану.
«У принципі, ми не можемо стверджувати, що вони вже щось порушили, але це фактор ризику, що не все так прозоро», – каже аналітик.
Будівельні роботи у Посад-Покровському. Червень 2025. Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України / Facebook
Приховані загрози прозорості та якості
Серед факторів ризику Володимир Пузирьов насамперед відмічає відсутність конкуренції. У масштабних закупівлях часто беруть участь одні й ті ж самі компанії, тендери проводять з одним учасником, який і стає переможцем. Це може призводити до потенційного завищення цін, а відсутність конкуренції може зменшувати мотивацію підрядника виконувати роботи якісно:
«Коли виконавець один і відсутня конкуренція, це може негативно позначитися на якості виконання робіт», – підсумовує фахівець.
Відсутність доступу до всіх кошторисів та обґрунтувань цін унеможливлює повноцінну оцінку справедливої вартості робіт. За словами аналітика, перевірки при укладанні договорів є формальними; глибинний аналіз ризиків та історії підрядників відсутній. Правоохоронні органи зазвичай включаються у справу вже після виникнення проблем.
«І в принципі, в нас немає такої експертизи, щоб ми могли подивитися, наприклад, проєкт будинку і сказати, чи відповідає він якості, чи відповідає якість ціні. Цим мають займатися окремі експерти. Ми лише показали вектор, на що можна і варто звернути увагу, де можуть бути потенційні ризики щодо прозорості та підзвітності», – наголошує Володимир Пузирьов.
У контексті зобов'язання України щодо євроінтеграції відсутність конкуренції на тендерах становить серйозний ризик для публічної підзвітності. Навіть якщо рішення про укладання договорів є законними та чесними, суспільство може сприймати їх як непрозорі. Це підриває довіру та ускладнює шлях до європейських стандартів.
Відновлювальні роботи у Посад-Покровському. Червень 2025. Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України / Facebook
Проблеми комунікації та довіри
Володимир Пузирьов наголосив на відсутності комунікації між владою та громадою, між місцевими жителями та підрядниками. Люди не розуміють, що відбувається, які терміни, хто будує. Це призводить до втрати довіри.
Одна з проблем, що викликає недовіру людей, – вимоги знести будинки, що вже були частково відремонтовані. Експерт наводить останні офіційні дані: 80% об'єктів села зруйновано повністю та потребують нового будівництва. Ці цифри оприлюднили в січні 2025 року, хоча навесні 2023-го мова йшла про те, що повністю знищені та не підлягають ремонту близько третини всіх споруд. Про це йдеться в одному з попередніх матеріалів «Вгору» про відбудову Посад-Покровського. Однак ніхто нікому не пояснював, чому відсоток будинків, які підпадають під вигортання, суттєво зріс.
Така ситуація, на думку аналітика, створює «точки напруги», які можуть перерости у скандали та підривають довіру до держави, що є критично важливим для повернення людей та відновлення населених пунктів.
Фонд «Об'єднання» планує не тільки продовжувати аналізувати тендери, а й навчати місцевих жителів інструментам моніторингу, щоб вони могли долучатися до громадського контролю за відбудовою у своїх населених пунктах.
«Кожен громадянин має право і має можливість долучитися до такого моніторингу через відкриті джерела, такі як Prozorro, YoControl, інші відкриті бази. І ми як громадський сектор теж плануємо цьому навчати місцевих жителів, активних громадян, щоб вони мали змогу долучатися, дивитися, що відбувається в їхніх населених пунктах».
Матеріал створено за участі Оксани Сидорович.
