Херсон щодня перебуває під обстрілами військ РФ — тут майже не буває днів без поранених. У таких умовах донорство крові — це не про героїзм, а про необхідність: кров потрібна постійно — для операцій, для поранених і для тих, кого ще можна врятувати.
З міркувань безпеки ми не показуємо, де саме здають кров. Але важливо інше: ця система працює — завдяки людям, які регулярно приходять і стають донорами.
Ми поспілкувалися з донорами з Херсона, які роками здають кров. Журналістка “Вгору” також пройшла цей шлях, щоб показати, як це відбувається під час війни.
Від першої донації на фронт — до системної допомоги сьогодні
Андрій Кований, начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Херсонській області, вперше здав кров у жовтні 2014 року, під час антитерористичної операції на сході України.
Відтоді донорство стало для нього регулярною практикою: за понад десять років — більше двох десятків донацій. Він здавав не лише цільну кров, а й плазму та тромбоцити для онкохворих. Каже, найчастіше здає саме кров — це швидше, і робити це можна раз на кілька місяців.
Начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Херсонській області Андрій Кований. Фото Олени Гнітецької / ”Вгору”
Сьогодні, за його словами, донорство критично важливе по всій країні — але в прифронтових містах, таких як Херсон, ця потреба відчувається особливо гостро. Через постійні обстріли та велику кількість поранених кров потрібна практично щодня — як для військових, так і для цивільних.
“Якщо подивитися на щоденні зведення — майже щодня є поранені . Тому для Херсона кров — це в прямому сенсі те, що рятує життя. Одна донація реально може врятувати людину”.
Процес здачі крові. Фото Андрія Кованого
Кований каже, що найчастіше людей зупиняють страхи — перед болем або можливим погіршенням самопочуття. Втім, на практиці процедура коротка і контрольована: забір крові триває кілька хвилин, а серйозні реакції трапляються вкрай рідко.
З власного досвіду він додає: регулярні донори зазвичай добре переносять процедуру, а сама донація для багатьох стає ще й способом базово контролювати стан здоров’я, адже перед нею обов’язково проводять обстеження.
У лютому цього року він уже в 24-те здав кров і продовжує закликати інших долучатися — хоча б кілька разів на рік.
Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам більше розповідати історії людей, які живуть і працюють у прифронтовій Херсонщині.
Від особистого рішення стати донором — до прикладу для громади
Очільник Дар’ївської сільської військової адміністрації Анатолій Дідур має близько 40 донацій.
Каже, до цього про донорство особливо не замислювався — поки не побачив, наскільки гострою є потреба.
“Побачив, що терміново не вистачає крові. Поспілкувався з працівниками центру — і зрозумів, що це реальна проблема. Тоді й вирішив для себе здавати”.
Здача крові під час війни у Херсоні. Фото Анатолія Дідура
З початком повномасштабної війни це рішення стало ще більш усвідомленим.
“Я не пам’ятаю дня, щоб у нас не було поранених чи загиблих. І кожна операція — це кров. Її постійно не вистачає”.
Водночас він підкреслює: донорство — це не лише особисте рішення, а й приклад для інших. У громаді люди часто домовляються і їдуть здавати кров разом — організовано, цілими групами.
Каже, навіть ті, хто спочатку боїться, з часом наважуються. Згадує, як під час однієї з поїздок донорка з невеликою вагою ледь не знепритомніла під час донації, але все ж наполягла завершити її.
За його словами, процедура відбувається у безпечних умовах і не потребує складної підготовки — достатньо базових обмежень і відповідального ставлення до свого здоров’я.
Для себе він це рішення вже пояснив просто: у час війни змінюються цінності.
“Кожен має розуміти: ці 450 мілілітрів крові можуть врятувати життя. А сьогодні найцінніше — це життя і здоров’я людей”.
Чому жителі Херсона стають донорами і здають кров регулярно
У фронтовому Херсоні донорство крові дедалі частіше стає не лише особистим рішенням, а спільною справою. Кров здають цілими колективами — організовано, групами.
Регулярно до центру крові приходять працівники різних установ: самі співробітники служби крові, Херсонського водоканалу, поліції Херсонської області, 34-го Херсонського полку Національної гвардії України, обласного онкологічного диспансера, ДСНС та інших служб і організацій.
