Російські війська постійно намагаються посилити свої позиції поблизу Херсона, зокрема на Дніпрі та островах. Ці спроби тривають щонайменше з 2023 року і не припиняються, попри втрати.
Про це в ефірі “Вгору” повідомив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
За його словами, після втечі російських військ з Херсона у 2022 році вони згодом відновили спроби штурмів на цьому напрямку.
«Цей процес перманентний, він триває фактично від 23-го року. Коли погода більш-менш тепла, ми неодноразово спостерігали ці спроби на маломірних плавзасобах», — зазначив Плетенчук.
Росіяни використовують човни та інші плавзасоби, зокрема відібрані у цивільних мешканців лівобережжя Херсонщини, а також штатну техніку, яку їм доставляють суходолом. Для цього було створено так звану «Дніпровську флотилію».
«Це все, що може доволі швидко перемістити з одного берега на інший. Найбільших втрат вони зазнають саме під час руху відкритою водною поверхнею», — пояснив речник ВМС.
Він підкреслив, що росіяни навряд чи відмовляться від таких дій, оскільки втрати особового складу не є для них стримувальним чинником.
«Для них втрати особового складу не є таким визначним фактором, який змусив би припинити ці дії», — сказав Плетенчук.
Водночас українські морські піхотинці контролюють ситуацію і добре знають місцевість, адже перебувають там тривалий час.
«Локація доволі пробита. Ті, хто там давно знаходяться, всі ці точки вже достеменно знають», — зазначив він.
За словами речника, коли російські підрозділи заходять у тактичний глухий кут, вони переходять від якості до кількості — просто збільшують чисельність особового складу.
«Досягнути результатів у такий спосіб доволі нереально, адже висадка десанту — це одна з найскладніших операцій», — наголосив Плетенчук.
Він додав, що штурми на Херсонському напрямку мають для росіян радше пропагандистське значення.
«Це важливо для них з точки зору пропаганди — показати, що вони тут поруч, що нібито щось контролюють», — сказав речник.
Стан островів поблизу Херсона він охарактеризував як критичний.
«Там практично не залишилося живого місця. Раніше були дачні забудови, але за стільки років бойових дій стан цієї території доволі сумний», — зазначив Плетенчук.
Коментуючи можливе використання росіянами водних дронів на Дніпрі, речник заявив, що не може підтвердити цю інформацію.
«Цей напрям (ред. Херсонський) для них важливий, але підтвердити використання водних дронів я поки що не можу», — сказав він.
Також Плетенчук не підтвердив інформацію про перекидання на Херсонський напрямок нового російського підрозділу безпілотників «Сафрон», але зауважив, що дронові технології активно розвиваються з обох боків.
«Ми тут є піонерами і законодавцями моди. В більшості випадків вони переймають досвід у нас, але масштабування у них налагоджено непогано», — зазначив він.
За словами речника ВМС, Херсонський напрямок не є найгарячішим, але й не втрачає значення для російської армії. Обстріли та тиск з боку РФ не слабшають.
«Тиск постійний, обстріли постійні. Незважаючи на втрати, вони витрачають і людський, і матеріальний ресурс, щоб підтримувати свою присутність», — підсумував Дмитро Плетенчук.
- На Херсонський напрямок Росія перекинула новосформований загін безпілотників “САФРОН”. Йдеться про підрозділ 4-ї військової бази, що входить до складу 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу РФ.
- Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомляв, що на тимчасово окупованих територіях Херсонської області російські війська планують розгорнути 40 постів візуального спостереження, аби боротися з українськими безпілотниками, що нищать російські об’єкти.
- У середньому на Херсонщині фіксують за добу 2-3 штурми військових РФ. За інформацією речника Сил оборони півдня Владислава Волошина, українські сили регулярно фіксують активність ворога поблизу залізничного та автомобільного Антонівських мостів, а також біля островів Олексіївський, Великий Вільховий, Круглик, Нестрига та Забич.
