Минають четверті роковини бою в Бузковому парку у Херсоні. Цього дня 1 березня у 2022 році відбулося протистояння бійців територіальної оборони та російських військ. У бою загинули 24 українські захисники, з них ідентифіковані 19.
Про це повідомляє “Меморіал героїв”.
Платформа пам’яті Меморіал спільно з Херсонською обласною державною адміністрацією вшановують полеглих у Бузковому парку. Серед ідентифікованих загиблих:
- Володимир Вдовиченко – йому назавжди 61 рік. Володимир народився 12 січня 1961 року в селі Надіївка Херсонської області. Закінчив місцеву школу. Після строкової військової служби пішов працювати. Мешкав у селі Зорівка на Херсонщині. Любив працювати на землі, займався вирощуванням сільськогосподарських культур.
- Тарас Воронцов – навіки 49 років. Тарас народився 21 листопада 1972 року в селі Чабанівка Хмельницької області. З 5 років жив у селі Музиківка на Херсонщині. Закінчив місцеву школу. Після строкової служби поїхав на заробітки за кордон. Повернувшись додому, працював на консервному заводі, у приватному садівництві, на концерні «Електромаш». З 2014 року виконував обов’язки санітара реанімобіля станції екстреної медичної допомоги.
- Микола Гончар, йому було 55 років. Микола народився у селі Рівне Вінницької області. Після школи навчався на маляра-штукатура. В 1992-му переїхав у село Надіївка на Херсонщині, де створив сім’ю. Заробляв на життя будівельними й ремонтними роботами. Потім влаштувався на роботу в місцеву школу.
- Андрій Щоголєв – навіки 53. Він народився 10 серпня 1968 року в місті Асіно Томської області РФ. У 1975-му родина переїхала в Україну. Андрій навчався у Надіївській та Киселівській школах Херсонської області. Потім закінчив Вінницький фаховий коледж за спеціальністю «Електромонтер додаткової мережі». Брав участь в АТО.
- Сергій Данчук
- Іван Данченко
- Денис Данілов
- Віталій Грозинський
- Володимир Осінній – йому був 41 рік. Володимир народився 18 липня 1981 році в селі Білозерка Херсонської області. Після школи навчався у Херсонському судномеханічному технікумі. Працював електрозварником на Зуївському енергомеханічному заводі у місті Зугрес на Донеччині. Деякий час разом із батьком їздив на заробітки за кордон. У 2019-му відкрив власну справу – займався виробництвом металовиробів. За рік влаштувався бригадиром цеху зварювальників на завод у Києві.
- Олександр Непомнящий – назавжди 49 років. Олександр народився 24 листопада 1972 року в селі Чорнобаївка Херсонської області. Закінчив місцеву школу. Займався важкою атлетикою, мав спортивний розряд. Закінчив Херсонський національний технічний університет за спеціальністю «Технологія машинобудування». У 1994 – 1995 роках проходив строкову службу. Працював викладачем фізичної культури та трудового навчання в школі. Певний час був підприємцем. Згодом чоловік став супервайзером у приватній логістичній фірмі з продажу кондитерських виробів і їздив у відрядження Херсонщиною. Брав учась в АТО.
- Олег Макарський
- Іван Лисенко
- Олександр Савельєв – назавжди 62 роки. Олександр народився у місті Семипалатинськ, Казахстан. Жив у селищі Білозерка Херсонської області. Здобув середню освіту. Працював водієм вантажних автомобілів. Одружився, виховував двох дітей. З 2015 року служив за контрактом у Збройних Силах України. Брав участь в АТО/ОО.
- Олексій Ронський
- Юрій Полов’юк, йому було 35 років. Юрій народився 26 листопада 1986 року у селищі Білозерка Херсонської області. Після школи отримав професію електромеханіка з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин. Потім у коледжі здобув фах техніка-програміста.
- Петро Панчук – навіки 58 років. Петро народився 26 червня 1963 року в селі Степанки на Вінниччині. Після закінчення місцевої школи навчався в обласному центрі на інженера-електрика залізничного транспорту. В 1982 – 1984 роках проходив строкову службу. Згодом переїхав до села Надіївка Херсонської області, де мешкала його сестра. Там знайшов роботу і зустрів майбутню дружину.
- Микола Сливкін
- Сергій Хандусенко – назавжди 39 років. Сергій народився 15 лютого 1983 року в Херсоні. Згодом разом із батьками переїхав до села Станіслав. Закінчив місцеву школу. Працював трактористом, а потім пішов на строкову службу. Після демобілізації Сергія запросили до Внутрішніх військ МВС. Майже 15 років він служив за контрактом у Національній гвардії України. Разом із дружиною виховував сина та доньку. Брав участь в АТО.
- Олег Шорник
Бійці тероборони були озброєні гвинтівками, гранатами та коктейлями Молотова. Вони протистояли підрозділам російської армії, які переважали у силі та техніці, зокрема мали танки та бойові машини піхоти.
Фото: "Меморіал героїв"
- 1 березня в “Бузковому парку” в Корабельному районі Херсона окупаційні війська зустріла 124-та окрема бригада ТРО. Більшість із них загинули в бою.
