Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства, створений наприкінці 2021 року шляхом об’єднання трьох наукових установ Херсонщини, після повномасштабного вторгнення РФ був релокований на Одещину. Селекційний матеріал вдалося вивезти. Зараз інститут співпрацює з понад 120 сільськогосподарськими підприємствами.
Про це йдеться у матеріалі Суспільне Херсон.
Згідно з урядовим наказом від 29 грудня 2021 року, установа об’єднала Інститут зрошуваного землеробства, Інститут рису та дослідну станцію овочівництва і баштанництва. Одразу після початку вторгнення будівлі інституту поблизу Херсона були пошкоджені. Один із корпусів знищено російською авіабомбою в грудні 2022 року.
“Ми туди потрапили після деокупації. Побачили пошкоджені будівлі, знищені комплекси. Нас охопив жах”, – згадує директорка інституту Раїса Вожегова.
Більшість науковців змогли виїхати з окупації. В Одесі вони продовжили роботу, розширили спектр послуг та залучили нових фахівців. Частина працівників – десятеро осіб – залишаються в Херсоні й працюють під обстрілами.
“Основні задачі – це створення та впровадження напрацювань, які підвищать рентабельність сільського господарства з урахуванням кліматичних змін і нестачі зрошення”, – пояснює Раїса Вожегова.
Основна частина співробітників базується на Одеській дослідній станції. Крім того, в кожній області інститут має базове господарство, підписано понад 120 договорів про співпрацю з науковими установами, університетами та аграрним бізнесом.
Вивезений із Херсона селекційний матеріал став основою для створення нових сортів зернових.
“Зараз у нас є такі сорти, які на зрошенні дають до 12 тонн з гектара, без зрошення – до 6”, – каже завідувачка відділу селекції Тетяна Марченко.
Попри переїзд, частина досліджень досі проводиться на полях Херсонщини. Однак ситуація там складна. Через війну й погодні умови цьогоріч майже повністю згоріли посіви пшениці, а рослини не сформували колос.
“На Херсонщині цьогоріч колоса взагалі не було. Рослини виросли лише до 25–30 сантиметрів. Це наслідок не лише клімату, а й постійних обстрілів”, – пояснює доктор сільськогосподарських наук Сергій Заєць.
Інститут нині працює в тимчасових умовах і потребує власного приміщення.
“Такий потужний інститут потребує нормальних умов. Ми мріємо про перемогу, і про те, щоб повернутись або працювати на повну потужність в новому приміщенні”, – наголосила Раїса Вожегова.
- Українські фермери поблизу фронту потерпають від російських атак, несприятливої погоди та браку робочих рук. У Херсонській області знищено понад 80 тисяч гектарів посівів, а російські дрони за місяць спалили 1000 гектарів. Через ці фактори частина господарств не зможе засіятися наступного сезону.
