Неодноразово згадував про атракціони небаченої щедрості від окупаційної влади рф для фейкових морських закладів освіти, які дублюють справжні, українські.
Сьогодні про Херсонський морський фаховий коледж рибної промисловості, відомий як «Рибтюлька».
В 2022 році, під час окупації Херсона, окупанти оголосили про відкриття «Рибтюльки» за російським законодавством, справжній коледж був релокований до Ізмаїла. Колаборнувся тоді цілий пенсіонер-полковник, колишній заступник начальника СБУ області, який працював замом начальника коледжу. Про нездорові інтереси силовиків різного штибу до морської освіти в Херсоні напередодні війни, якось напишу окремо. Мова про Олександра Катуніна, який рухав створення фейкової установи та очолив її, потім десь пересидів хвилю чисток за привласнення коштів колаборантами від освіти в 2023-2024 роках. Сьогодні Катунін отримав заочний вирок від України, але знову очолив «Рибтюльку» зареєстровану в Генічеську та імітує діяльність в Керчі. Додатково, цей маститий колаборант очолює Асоціацію закладів профосвіти окупованої Херсонщини та позиціонує себе рупором та лобістом.
До 2014 року золотим часом херсонської «Рибтюльки» став період існування у якості структурного підрозділу Керченського державного морського технологічного університету. Коли в Херсоні не існувало вищої морської освіти, керченці успішно рекрутували випускників херсонських і не тільки мореходок.
Скільки пам’ятаю, очолював цей заклад в Керчі уродженець Херсонщини Євген Масюткін. Він і сьогодні залишається ректором сепаратиського університету. У квітні цього року ректор дає інтерв’ю на кримському телебаченні, де слізно розповідає про російські реалії: зменшення бюджетних місць, посилення вимог для фінансування університету та необхідність приєднання у якості структурного підрозділу Херсонського морського коледжу рибної промисловості для утримання контингенту. Принаймні, фейкова «хгма» в Новоросійську від цього програє, а Масюткін наговорив мінімум на санкції від України.
Один з реалістичних варіантів розвитку ситуації щодо фейкових морських закладів освіти: бюджетне фінансування зменшуватиметься, інституційно їх поглинуть російські освітні установи, які, насправді, не дуже зацікавлені в подібній конкуренції від українських освітніх колаборантів. Більше того, окупанти розглядають покоління молоді «приєднаних територій», в першу чергу, як мобілізаційний ресурс. Широкий доступ до освіти за рахунок держави – тимчасова ширма, так було в Криму та Донецьку.
