Зоя Ковалець із Херсонщини два місяці прожила в окупації. У цей час передавала інформацію про російських військових. після чого її почали розшукувати. Коли жінка виїхала на підконтрольну Україні територію, то доєдналась до ЗСУ. Зараз служить старшою операційною медсестрою 47-ї окремої механізованої бригади ЗСУ “Маґура”.
Про це вона розповіла в інтерв'ю “Радіо Свобода”.
Зої Ковалець 54 роки. Вона народилася і прожила майже все своє життя у селищі Високопілля на Херсонщині. Працювала в місцевій лікарні, останні два роки була завідувачкою фельдшерського пункту в селі Князівка.
Під час окупації правобережжя Херсонської області почала збирати інформацію про пересування російських військ і передавати її своєму колишньому чоловіку – батьку її сина – Валентину. Він на той момент служив в 60-й бригаді ЗСУ.
Одного разу на ночівлю до неї попросилася сусідка з сином. Зоя підозрює, саме вона здала її російським військовим.
Незабаром інші сусіди попередили Зою, що її розшукують російські окупанти. Зоя тоді ночувати почала ходити в підвали до односельців.
Два місяці жінка пробула в окупації. Їй вдалося вийти, коли російські військові невеликими групами почали випускати цивільних.
“Я ризикувала. Одяглася дуже скромно, в драних спортивних штанах. Старенький велосипед і поприкручувала всіх своїх тваринок. В мене були органайзери для перевозки. Свинки, в мене були звичайні хом’яки, хом’ячки джунгарики, папуги кокарі, папуги хвилясті, в мене були черепахи, в мене були декоративні жабенята. Дві собаки, то я всіх тваринок вивезла. Можливо вони відволікли увагу. Мене запитали на виході телефон. Я телефон свій сховала, а в мене був мамин старенький, він був на той час вже зламаний. Я йому показала, він давив на той телефон, я кажу, що ж ти давиш, він не заряджений, він не працює. І він так психанув, значить, пустив мене”, – згадує Зоя Ковалець.
Як жінці вдалось вийти на підконтрольну Україні територію, то вона зателефонувала сину, він забрав її до себе у Кривий Ріг.
Мобілізуватися Зоя Ковалець хотіла одразу як вийшла з окупації, та у військкоматі їй спочатку відмовили. А в лютому 2023 року зателефонували самі. І вже в квітні, після базової військової підготовки та курсу такмеду, медикиня потрапила в 47-у бригаду ЗСУ, де служить дотепер.
Спочатку операційна медсестра потрапила на Запорізький напрямок, в передову хірургічну групу.
Ковалець зізнається, цей період вона вважає найважчим, не так через її перший фронтовий досвід, як через великий наплив поранених та відсутність операційних медсестер.
Медикиня зізнається, окремі випадки назавжди врізалися у пам’ять:
“Коли перекладали хлопчика, знімала одяг і посипалися цукерки, а йому було рочків за двадцять. Це дитина, яка любить цукерки. Розумієте, суто по-материнськи це було важко сприймати. А мене потім питають, а цей хлопчик вижив, а я не знаю. Я пам'ятаю тільки оце молоде обличчя і пам'ятаю цукерки, які випадають в калюжу крові. Все, що було далі, я не знаю. Це важко, дійсно важко”.
За цей час Зоя Ковалець була на Донецькому та Авдіївському напрямках, а зараз на Сумщині.
Зоя ще з дитинства захоплюється мотоциклами. Має трьох онуків. А також мріє разом із сином на байку об'їхати всю Україну.
- Збройна агресія Росії проти України почалася 20 лютого 2014 року. Тоді окупаційні війська анексували Крим і почалися бойові дії на сході країни. Згодом, 24 лютого 2022 року, російські ракети впали на інші українські міста, російська армія РФ вдерлася до України, рухаючись до Києва, Харкова, Херсона, Чернігова, Сум. Наступ почався і на сході, де проходила лінія зіткнення ООС. Окупанти йшли з території Росії, Білорусі та з окупованого Криму.
