Перед виїздом у “червону зону” поліціянти Херсонщини зустрічаються з волонтерами, перевіряють шоломи й бронежилети, стежать за ситуацією в небі.
На броньованому автомобілі під прикриттям мобільної вогневої групи вони вирушають до Дніпровського району Херсона евакуювати Олександру Бобровську та її дітей. Родина вирішила виїхати після того, як територію включили до розширеної зони обов’язкової евакуації.
“Вгору” побувала на цьому виїзді, поспілкувалася з Олександрою Бобровською та начальником відділу комунікації Головного управління Нацполіції в Херсонській області Андрієм Кованим.
Виїзд родини з двома дітьми з “червоної зони” Херсона
Олександра Бобровська каже, що їм зателефонували і сказали: “Дніпровський район повністю в червоній зоні”. Тому вони вирішили евакуюватися у більш безпечне місце.
“Запитали, чи можна залишитися в Херсоні, нам відповіли, що так”, — згадує жінка.
Жителька Херсона Олександра Бобровська в евакуаційній машині. Скриншот із відео Валентини Пономарьової”Вгору”
Прихисток знайшли в подруги Олександри. Однак, за її словами, залишати рідний дім було важко.
“Було дуже-дуже важко виїжджати. Все ж таки це свої рідні стіни. Але безпека є безпека”, — додала вона.
Скриншот із відео Валентини Пономарьової”Вгору”
Останніми тижнями родина майже не виходила з дому через постійні російські атаки.
«Були прильоти, дрони літали. Ми намагалися не виходити, щоб не травмувати дітей», — говорить жителька Херсона.
Під час евакуації родина взяла лише найнеобхідніше — документи, телефони, гроші та одяг.
“Коли буде безпечніше, коли ситуація дозволить, тоді повернемося. А зараз будемо чекати перемоги”, — життєствердно каже Олександра.
Від охорони порядку до роботи в умовах війни
За словами Андрія Кованого, поліція продовжує виконувати всі свої звичні обов'язки: реагувати на злочини, розслідувати правопорушення, підтримувати громадський порядок. Водночас із початком повномасштабного вторгнення з'явилися напрямки роботи, які раніше не були частиною поліцейської служби.
Серед них — евакуація цивільного населення, документування воєнних злочинів, служба на блокпостах та безпосередня участь у бойових діях.
Працівники поліції Херсонської області на евакуації. Скриншот із відео Валентини Пономарьової”Вгору”
Сьогодні поліціянти продовжують вивозити людей із прифронтових населених пунктів та “червоної зони”. Вони працюють разом із місцевою владою та волонтерами.
За словами речника, найбільше людей виїжджали одразу після звільнення правобережжя Херсонщини, коли почалися масовані обстріли. Нині евакуація триває меншими групами, але небезпека лише зростає через поширення атак російських дронів.
За допомогою в евакуації можна звернутися до поліції за номером “102” або до контакт-центру: 0800 101 102.
“Ти бачиш себе на екрані ворожого дрона”: робота під атаками
Андрій Кований згадує одну з нещодавніх евакуацій із Білозерської громади. Коли автомобільна колона поверталася, російський дрон спробував атакувати її, але заплутався в захисній сітці та вибухнув.
“Ти бачиш себе на цьому маленькому екрані дрона — і це дуже додає адреналіну”, — додає він.
Втім, найстрашнішими залишаються втрати серед колег. За час повномасштабної війни внаслідок бойових дій загинули 12 працівників поліції Херсонщини. Є також загиблі правоохоронці з інших областей, які несли службу в регіоні.
Фото зі сторінки поліції
Однією з найболючіших втрат для херсонських поліцейських стала загибель Вячеслава Григор’єва під час евакуації на Бериславщині.
“Ми платимо свою ціну за життя і безпеку громадян. Платимо кров'ю”, — каже речник.
Як поліція фіксує обстріли та збирає докази воєнних злочинів
Ще одним напрямком, який став частиною роботи поліції Херсонщини після початку повномасштабного вторгнення РФ, є документування воєнних злочинів.
Наслідки удару по машині у центрі Херсона 6 червня 2026 року. Фото Олександра Андрющенка"Вгору"
Після кожного російського обстрілу на місця ударів виїжджають слідчо-оперативні групи. Вони фіксують руйнування, поранення та загибель людей, збирають докази для українських і міжнародних судів.
“Якщо не зафіксувати й не задокументувати, то можна вважати, що цього не було”, — пояснює Андрій Кований.
За його словами, документування необхідне не лише для покарання винних, а й для того, щоб постраждалі в майбутньому могли отримати компенсації.
Робота поліції Херсонщини, яка не закінчується
Нині поліція продовжує виконувати й свої звичні обов'язки: розслідувати крадіжки, шахрайства, злочини, пов'язані з наркотиками та незаконним обігом зброї.
Хоча загальний рівень злочинності знизився через воєнний стан, комендантську годину та блокпости, обсяг роботи правоохоронців не став меншим. Навпаки — до звичних обов'язків додалися воєнні злочини.
Затримання жителя Херсонщини, який підпалив автомобіль військового та зберігав зброю. Фото: поліція
Також після деокупації правобережжя Херсонщини на місцях бойових дій та перебування російських військових залишилася значна кількість зброї та боєприпасів. Як зазначають у поліції, робота з їхнього вилучення триває від перших днів повномасштабного вторгнення й не припиняється досі.
Водночас люди, які знаходять так звану трофейну зброю, мають можливість офіційно її задекларувати та залишити в себе щонайменше до завершення воєнного стану. Для цього необхідно звернутися до поліції та надати знайдену зброю для перевірки.
Кований пояснює, що така перевірка є обов'язковою, адже знайдена зброя може перебувати в розшуку, належати українським військовим підрозділам як втрачена або бути речовим доказом у кримінальному провадженні. Лише після встановлення відсутності будь-яких обмежень її можна офіційно задекларувати.
Декларуванню підлягає стрілецька зброя — зокрема рушниці та автомати. Водночас важке озброєння, наприклад кулемети чи гранатомети треба тільки здавати.
У поліції також наголошують: громадяни, які добровільно здають знайдену зброю, звільняються від кримінальної відповідальності за статтею 263 Кримінального кодексу України.
Окремо Андрій Кований зазначає, що більшість правоохоронців у регіоні – це місцеві жителі. Також багато з них родом із тимчасово окупованого лівобережжя області.
“Люди хочуть повернутися додому. Саме це дає їм мотивацію служити й виконувати бойові завдання”, — говорить він.
Про роботу медиків, підприємців із Херсонщини читайте у матеріалах “Вгору”:
- “Не зупинялись ні на мить”. Як у Херсоні лікарі рятують дітей під обстрілами
- “Великих грошей тут не заробиш”. Як працює бізнес у фронтовому Херсоні
- “Цей свист досі сниться”. Як швидка допомога Херсона працює під російськими обстрілами
- “Всім страшно, але їдемо”. Як у прифронтовому Херсоні працює громадський транспорт
