У Херсонській області значні площі сільськогосподарських угідь можуть бути втрачені для вирощування зернових, технічних, овочевих та кормових культур, а Присивашшя, ймовірно, повернеться до тваринництва відгінного типу, зокрема, до вівчарства.
Про це “Вгору” повідомив доктор географічних наук, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко.
За його словами, на Херсонщині – від'ємний водний баланс: опадів випадає 350-450 мм на рік, тоді як випаровується – 1100 мм. Навіть у найсприятливіші роки опадів недостатньо для компенсації випаровування.
Крім того, після тривалого періоду зрошення та подальшого осушення, регіону загрожує вторинне засолення ґрунтів. З пояснення Ігоря Пилипенка, це означає, що солоні горизонти, які розташовані під землею, піднімуться до поверхні, а це призведе до втрати природної врожайності земель. Відновити такі землі складно і дорого, вимагає "промивання" полів водою, а це в сучасних умовах браку води та її високої вартості неможливо.
На його думку, овочівництво стане економічно нерентабельним, а фермери будуть змушені вирощувати лише те, що може рости без зрошення, з високим ризиком втрати врожаю за несприятливих метеорологічних умов.
- На Херсонщині спостерігають критичне зниження вологості повітря та ґрунтів, що вже призвело до масової загибелі сільськогосподарських культур.
- До повномасштабного вторгнення РФ на Херсонщині посуху різної інтенсивності фіксували раз у чотири роки. Проте знищення зрощення загострює проблеми у сільському господарстві і ми повертаємося до так званого регіону з ризикованим землеробством.
