За результатами дослідження Благодійної організації «Фонд громади міста Херсон «Захист», наслідки підриву Каховської ГЕС хвилюють кожного четвертого опитаного херсонця.
Про це відомо з результатів дослідження.
За даними фонду, було опитано 400 респондентів упродовж 20-30 травня 2025 року. Похибка дослідження не перевищує 5%.
"Порівняно з літом 2023 року кількість занепокоєних значно зменшилася, все одно ці питання хвилюють щочетвертого опитаного херсонця чи херсонку. Причому дещо більше таких серед тих, хто виїхав з громади", — йдеться в дописі.
Зазначається, що 76% опитаних вважають основним екологічним наслідком підриву знищення екосистеми Нижнього Дніпра.
"Якщо говорити про негативні наслідки безпосередньо для людей, то для херсонців такими наслідками стали руйнування їх дач (50%) і стрес (44%)", — зазначається в результатах дослідження.
Ідею використання нових територій, які утворилися на місці колишнього Каховського водосховища, зокрема створення якогось природньо-заповідного об'єкта (національного парку, заповідника, заказника тощо) схвалюють 53% опитаних людей. Створення нових гідротехнічних споруд (станцій водозабору, дамб, зрошувальних каналів тощо) — 61%.
Також 86% респондентів хвилює те, що відбувається на дні колишнього Каховського водосховища. Одночасно 80% вважають, що держава/влада не достатньо інформує про питання, пов’язані з наслідками руйнування Каховської ГЕС. Зазначається, що 81% вважає, що людям не вистачає публічності та відкритості у питаннях, пов’язаних із майбутнім територій, що утворилися внаслідок руйнування Каховської ГЕС.
- Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою. В ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі.
