Напередодні Великодніх свят Медіаплатформа “Вгору” познайомилась з молодою херсонською дизайнеркою. Дівчина люб’язно запросила мене до своєї імпровізованої майстерні. Спостерігаю, як майстриня розписує чергову писанку і розповідає про себе.
Катерина Четиріна – художниця-ілюстраторка, графічна дизайнерка, волонтерка.
Народилася і виросла в Херсоні, навчалася в училищі культури, в ХНТУ. За освітою – графічна дизайнерка. Повномасштабну війну зустріла в Херсоні.
“З початком війни душа потягнулася до ілюстрації. Захотілося ілюструвати все, що пов’язано з війною, аби люди бачили, що коїться в Україні, щоб хотіли допомогти, щоб бачили та допомагали волонтерам”. 
Катерина і сама доєдналася до волонтерського руху, бо вважає, що зараз ніхто не має сидіти без діла. З полотна вона перейшла на гільзи. ЇЇ роботи дуже точні та детальні, бо дівчина вважає себе перфекціоністкою. А далі вже звична схема: донати, розіграш призів, допомога нашим воїнам… 
“Організація наша – Штаб допомоги Херсон. Ми всі разом допомагаємо мешканцям Херсона, області та нашим військовим. Волонтери – це як щит для військових. Ми не можемо їм не допомагати, бо на них тримається наше життя. Коли мені хтось каже, що я втомився, одразу думаю, а хлопці наші не втомилися?” 
Писанкарство – нове захоплення Катерини. Її вправності дивуються навіть досвідчені майстрині, дізнавшись, що вона новачок у цьому ремеслі. Художня освіта дається взнаки, і кожна наступна писанка виходить кращою за попередню. 
Дівчина вважає, що це вміння закарбовано у нас десь на рівні генетичної пам’яті, тому писанку розписати зможе навіть дитина. Тільки треба спробувати… 
Наостанок питаю майстриню, що б вона хотіла побажати тим херсонцям, що залишилися в місті, і тим, що виїхали. 
“Тим хто виїхав, я б хотіла побажати повернутися додому. З початком окупації я зрозуміла, що я ніколи звідси не поїду, бо дім – це наше все. І я буду робити все, щоб наше місто відбудовувалося, розквітало, було гарнішим, аніж до війни. Я хочу, щоб люди повернулися і допомагали розбудовувати Херсон. А для херсонців, які перебувають у Херсоні зараз, я б побажала, щоб просто всі були у безпеці, берегли своїх рідних і займалися допомогою, пришвидшували нашу довгоочікувану Перемогу”.
