Президент підписав закон про реформу системи захисту дітей, однак правозахисники критикують його

Президент України підписав закон про оновлення системи захисту прав дітей та розмежування повноважень між державою і місцевим самоврядуванням. Водночас правозахисні організації критикують закон, оскільки вважають, що він не враховує змін, які відбулися в системі захисту дітей за останні чотири роки.

Про це повідомляє ZMINA.

Закон, як кажуть у комітеті, має оновити систему захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Додати Вгору як бажане джерело в Google

Там також стверджують, що документ уперше на законодавчому рівні розширює перелік дітей, які потребують особливого захисту держави. До нього внесли дітей, чиї батьки перебувають у російському полоні, зникли безвісти за особливих обставин, затримані окупаційною владою або залишаються в районах активних бойових дій.

Крім того, він розмежовує повноваження органів місцевого самоврядування та держави у сфері захисту дітей. До цього їхні функції часто дублювалися, що затягувало ухвалення рішень.

Документ передбачає створення Державної служби України в справах дітей як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.

До делегованих державою повноважень належатимуть:

• негайне відібрання дитини, якщо існує загроза її життю чи здоров’ю;
• надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
• організація всиновлення та інших сімейних форм виховання.

Закон також змінює правила судового розгляду справ щодо дітей. Відтепер прокурор обовʼязково братиме участь у справах про позбавлення батьківських прав, відібрання дітей та всиновлення.

Окремо документ запроваджує обов’язковий облік дітей, які постраждали внаслідок війни, та заходи для їхнього захисту.

Голова правління “Української мережі за права дитини” та програмна директорка “СОС Дитячі Містечка Україна” Дарʼя Касьянова заявила, що ще чотири роки тому організація загалом підтримувала цей законопроєкт. Однак відтоді система захисту дітей суттєво змінилася, а текст закону фактично залишився таким, яким його підготували ще до повномасштабного вторгнення.

Вона наголосила, що в Україні досі немає цілісного бачення системи захисту дітей. Так, існують окремі закони, концепції та рішення, однак держава досі не визначила, якою має бути вся система, як мають взаємодіяти держава і громади, хто за що відповідає, які ресурси потрібні та як система повинна працювати під час війни, щоб забезпечити дитині право зростати в безпечній сім’ї.

Також Касьянова вважає, що потрібно переглянути фінансово-економічне обґрунтування закону, оскільки останніми роками держава поклала на систему захисту дітей нові функції та повноваження, але вони потребують додаткових ресурсів.

Вона звернула увагу на повернення прокурорів до участі в справах щодо захисту дітей. На її думку, це може як посилити захист прав дітей, так і розмити відповідальність органів, які безпосередньо мають їх захищати.

Крім того, Касьянова наголосила, що Верховна Рада ще розглядає два законодавчі акти – зміни до Цивільного кодексу та законопроєкт про вдосконалення механізмів захисту дітей і забезпечення їхнього права на сімейне виховання. Вона застерегла, що якщо їх ухвалюватимуть окремо, без єдиної концепції реформи, система постійно змушена буде перебудовуватися. Це, на її думку, створить ризики для стабільної роботи фахівців і може негативно вплинути на захист прав дітей.

• Станом на 30 вересня 2025 року на деокупованій території Херсонської області 9 тисяч 454 дитини мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.