З 1 січня 2026 року в Україні змінюються розміри деяких зарплат, пенсій і соціальних виплат, а також з’являються нові програми у медицині та підтримці сімей. Частину цих змін українці відчують у гаманці, інші – під час звернення до лікаря або оформлення допомоги.
“Вгору” пояснює, що зміниться з 1 січня 2026 року, кого це стосується і як ці рішення можуть позначитися на житті українців.
Зростають прожитковий мінімум, “мінімалка”, зарплати вчителям та медпрацівникам
Уперше з 2023 року в Україні офіційно підвищують прожитковий мінімум.
Прожитковий мінімум – це сума, яку держава вважає мінімально необхідною для життя людини: на їжу, базові речі та обов’язкові послуги. Саме від прожиткового мінімуму держава рахує частину соцвиплат: окремі види допомоги, мінімальні пенсії та податкові пільги.
Загальний прожитковий мінімум підвищиться з 2920 до 3209 гривень у порівнянні з 2025 роком.
- прожитковий мінімум для працездатних – з 3028 до 3328 гривень;
- прожитковий мінімум для людей, які втратили працездатність – з 2361 до 2595 грн.
- для дітей до 6 років – з 2563 до 2817 гривень;
- для дітей 6–18 років – з 3196 до 3512 гривень
Мінімальну зарплату в Україні не переглядали з 2024 року, коли у квітні її підвищили до 8 000 гривень. З 1 січня 2026 року вона зросте з 8000 до 8647 гривень на місяць або з 48 грн/год до 52 грн/год.
З 1 січня 2026 року в Україні зросте й мінімальна пенсія, оскільки вона напряму прив’язана до прожиткового мінімуму для людей, які втратили працездатність – з 2361 до 2595 гривень.
Однак, пенсії у 2026 році, які перевищують мінімальний рівень, автоматично не підвищуються разом зі зростанням прожиткового мінімуму. Основне підвищення для більшості пенсіонерів традиційно відбувається під час щорічної індексації, яку проводять навесні, зазвичай у березні. Відсоток індексації залежить від рівня інфляції та зростання середньої зарплати за попередній рік. На 2026 рік він має бути затверджений окремою постановою Кабінету Міністрів.
Пенсіонерка в Херсоні. Усі фото Олександра Андрющенка/"Вгору"
З 1 січня 2026 року пенсійний вік в Україні не змінюється і, як і раніше, становить 60 років. Водночас зростає вимога до страхового стажу: для виходу на пенсію у 60 років у 2026 році потрібно мати щонайменше 33 роки стажу (у 2025 році – 32 роки). Це планове підвищення, передбачене пенсійним законодавством ще раніше.
У 2026 році має зрости зарплата вчителів і частини медпрацівників. Для освітян уряд запланував поетапне підвищення окладів: на 30% з 1 січня і ще на 20% з 1 вересня, із переходом на нову систему оплати праці. Лікарі первинної ланки та екстреної допомоги також отримуватимуть вищий дохід: уряд декларує орієнтир базової зарплати на рівні 35 тисяч гривень, проте це рішення залежить від окремих умов і подальших постанов.
Зарплати військовослужбовців у 2026 році не підвищуватимуть. Водночас повинні зʼявитися нові типи контрактів на військову службу, у яких будуть збільшені щомісячні виплати, разова виплата при підписанні контракту та додаткові соцгарантії.
Також через підвищення прожиткового мінімуму з 1 січня зростають і разові грошові виплати військовослужбовцям за державні нагороди. У 2026 році розміри виплат будуть:
- Герой України з орденом “Золота Зірка” – 166400 грн;
- орден Богдана Хмельницького – 33280 грн;
- ордени “За мужність” та “За заслуги” – від 23296 до 33280 грн залежно від ступеня;
- державні медалі – 16640 грн.
Збільшують допомогу при народженні дитини та виплати батькам
З 1 січня 2026 року збільшується допомога при народженні дитини — до 50 тисяч гривень. До 2026 року така допомога становила загалом 41280 грн і виплачувалась частинами, зокрема з одноразовою частиною 10 тисяч грн. З Нового року держава запроваджує фіксовану одноразову виплату – 50 тисяч грн.
Також у 2026 році з’являються нові формати підтримки сімей із дітьми: фіксовані виплати для жінок без страхового стажу під час вагітності та пологів – 7000 гривень на місяць, а також програма фінансової підтримки батьків дітей 1-3 років для оплати догляду чи садочка – 8-12 тисяч грн за програмою “єЯсла”. Раніше такі програми або були відсутні на загальнонаціональному рівні, або діяли лише локально.
Запроваджують нові щеплення для дітей і безоплатні медогляди для дорослих 40+
З 2026 року в Україні набуде чинності оновлений Календар профілактичних щеплень, який розширили відповідно до рекомендацій ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я). Головна зміна – обов’язкова та безоплатна вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) для дівчат віком 12-13 років.
Також змінено графіки низки щеплень. Зокрема, щеплення БЦЖ (Бацила Кальметта-Герена) проти туберкульозу тепер проводитимуть протягом перших 24 годин після народження, а не на 3-5 добу життя. Для низки інфекцій (гепатит Б, кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція) запроваджують єдину схему вакцинації у 2, 4, 6 та 18 місяців. Другу дозу вакцини проти кору, паротиту й краснухи вводитимуть у 4 роки замість 6, щоб діти мали повний імунний захист ще до початку відвідування школи. У МОЗ запевняють, що дефіциту вакцин для роботи за новим календарем не очікується.
Окремо у 2026 році починається держпрограма профілактичних медичних обстежень для людей віком 40+. До цього часу системного безоплатного огляду для цієї вікової групи не існувало: обстеження проводилися лише за направленням сімейного лікаря або за власний кошт.
Після досягнення 40 років громадяни отримуватимуть через “Дію” пропозицією пройти профілактичний огляд. Держава перераховуватиме 2000 гривень на “Дія.Картку” для оплати комплексного обстеження: лабораторних аналізів, оцінки ризиків серцево-судинних захворювань, діабету й інших поширених хвороб. Пройти обстеження можна буде у державних, комунальних або приватних медзакладах, які долучаться до програми.
Фактично, це перша спроба зробити профілактичну медицину масовою державною послугою.
Створюють нову держустанову для підтримки бізнесу й економіки
З 1 січня 2026 року набирає чинності закон про створення Національної установи розвитку – нової державної інституції, яка має стати фінансовим інструментом підтримки економічного й соціального розвитку. Через неї держава планує надавати кредити, гранти та гарантії для бізнесу, зокрема в регіонах, що постраждали від війни.
Уряд пояснює створення цієї установи тим, що раніше програми підтримки бізнесу були розпорошені між різними міністерствами, держбанками й фондами. Нова структура має спростити роботу з державними та міжнародними коштами. Водночас йдеться лише про запуск інституції: конкретні програми та доступ до фінансування з’являтимуться поступово, тож швидких змін для бізнесу з 1 січня не очікують.
Закріплюють довоєнні податкові правила для бізнесу
У 2026 році держава продовжує курс на поступове повернення до довоєнної податкової моделі – з повною сплатою ПДВ, податку на прибуток і ЄСВ, без масових винятків для бізнесу, які діяли на початку повномасштабної війни. Тоді держава тимчасово дозволила підприємцям платити менше податків або не платити їх узагалі, щоб бізнес не закривався. Починаючи з 2024 року ці пільги поступово скасовували, і у 2025 році більшість із них уже не діяли. Серед податків з 1 січня 2026 року різких новацій немає, адже цей підхід остаточно закріплюють: бізнес працюватиме за звичайними податковими правилами, за винятком окремих сфер, пов’язаних з обороною та гуманітарною допомогою.
Залишається підвищений військовий збір у 5% замість довоєнних 1,5%. Це означає, що зарплати та інші доходи й надалі оподатковуватимуться за підвищеною ставкою. Ставки основних податків також не змінюються: податок на доходи фізичних осіб, ПДВ і податок на прибуток підприємств у 2026 році залишаються на рівні 18%, 20% і 18% відповідно – як у 2025 році.
З 1 січня 2026 року продовжують підвищувати акцизи на тютюн і алкоголь відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України. Тому ціни на сигарети та алкоголь й надалі зростатимуть.
Окремо з 1 січня 2026 року скасовують пільги з ПДВ для електромобілів. Якщо у 2025 році імпорт і перший продаж електрокарів були звільнені від ПДВ, то тепер на них знову нараховуватиметься стандартна ставка 20%, що може вплинути на кінцеву вартість таких автівок.
Встановлюють європейські стандарти утримання тварин
З 2026 року в Україні в межах євроінтеграції починають діяти оновлені вимоги до утримання сільськогосподарських тварин. Насамперед вони стосуються агропідприємств і фермерів, які працюють офіційно та продають продукцію на ринок.
Тепер чітко визначаються умови утримання тварин: мінімальна площа, доступ до води й корму, освітлення, вентиляція, правила перевезення та поводження з тваринами. Раніше вимоги до утримання худоби та птиці були менш деталізованими й часто існували формально.
Запровадження нових стандартів передбачає перехідний період, щоб господарства могли адаптуватися до змін. Після його завершення за системні порушення передбачені штрафи та адміністративна відповідальність за жорстоке поводження або недотримання базових умов утримання.
Закріплюють роумінг без доплат для українців у ЄС
З 2026 року Україна переходить до повноцінного впровадження принципу “роумінг як вдома” з ЄС у межах євроінтеграції. Для абонентів це означає, що зв’язок у країнах ЄС і надалі залишатиметься без додаткових роумінгових тарифів, хоча конкретні ліміти трафіку визначатимуть мобільні оператори.
У червні 2024 року Європейська комісія та Рада ЄС схвалили приєднання України до зони роумінгу ЄС, за умови виконання технічних і регуляторних вимог. Після цього тимчасові пільги, які діяли для українців у ЄС з 2022 року, переходять у постійний режим, аналогічний правилам для країн Євросоюзу.
