За три роки війни громади Херсонської області витратили на оборонні потреби близько 952 мільйонів гривень. Ці кошти спрямовувалися на підтримку Збройних сил, тероборони, поліції та ДСНС.
З 49 громад регіону лише 17 підконтрольні Україні, решта залишаються під російською окупацією. Проте вони продовжують юридично функціонувати, формувати бюджети та планувати доходи й видатки. Хоча основна частина цих бюджетів сьогодні формується коштом державних трансфертів Безоплатна та безповоротна передача грошей з держбюджету місцевим бюджетам. Це може бути цільова допомога (субвенція) або загальна фінансова підтримка (дотація). , а не власних податкових надходжень, як раніше – громади досі самостійно визначають, куди спрямовувати кошти, у тому числі й на оборону.
Редакція “Вгору” зібрала дані про те, як змінювалися оборонні видатки громад Херсонщини у 2023–2025 роках і підготувала візуалізацію: хто і скільки витратив на допомогу військовим та силам оборони. Для цього редакція надіслала інформаційні запити до 49 громад Херсонської області з проханням надати дані про суми, напрями та роки фінансування. Лише Милівська сільська військова адміністрація Бериславського району утрималася від відповіді, пояснивши відмову ризиком розголошення чутливої інформації.
Чи в пріоритеті оборона
Загалом з 2023 по серпень 2025 року 48 із 49 громад Херсонської області спрямували на оборонні потреби близько 952 472 млн грн. Найбільші суми за весь аналізовний час виділили Новокаховська, Херсонська, Чорнобаївська та Генічеська громади.
Деякі з них нині працюють в екзилі – тобто вимушено поза межами своїх територій, але зберігають управлінські структури й продовжують розпоряджатися бюджетами.
Про те, як працюють громади під окупацією, “Вгору” пояснила голова ГО “Кризовий медіацентр “Сіверський Донець” та провідна експертка проєкту “Бюджети в екзилі” Олена Ніжельська:
“Пряме фінансування військових потреб законодавством не передбачене, однак громади підтримують обороноздатність через програми цивільного захисту, логістики та допомоги військовим формуванням у межах дозволених цілей. Тож автономія громад обмежена, але не втрачена. І саме в межах програмного підходу вони зберігають реальний вплив на те, як використовуються кошти”.
У 2023 році оборонні витрати громад Херсонщини становили понад 242 млн грн, у 2024-му – близько 379 млн грн, а за перше півріччя 2025 року – понад 330 млн грн – майже на рівні торішніх показників.
Так само зросла й частка оборонних видатків з місцевих бюджетів. У 2023 році середня громада витрачала на оборону близько 2,32% свого бюджету, у 2024 – вже 5,83%, а за перше півріччя 2025 року – 9,81%.
За словами Олени Ніжельської, обсяг підтримки з місцевих бюджетів визначається наявним фінансовим ресурсом. Для громад в екзилі він здебільшого обмежений захищеними статтями: оплатою праці, енергоносіями, соцвиплатами. Тому можливість передбачити кошти на програми безпеки чи цивільного захисту залежить від залишків і перерозподілу в межах річного плану.
“Попри це керівництво багатьох громад шукає гнучкі рішення. Зокрема, поєднує бюджетні можливості з волонтерськими та донорськими ресурсами, щоб підтримати обороноздатність у дозволений законом спосіб”, – пояснює експертка.
Так, Генічеська громада, згідно з відповіддю на інфозапит, у 2024 році передала на Херсонський напрямок через благодійні та волонтерські організації 3 автомобілі вартістю 1 млн 48 тисяч грн.
У 2023 році вісім громад Херсонщини виділили на ЗСУ та сили оборони однакову суму – по 500 тисяч гривень, а ще чотири (Горностаївська, Зеленопідська, Любимівська та Тавричанська) взагалі не передбачили таких видатків. У 2023 році 24 громади області спрямували на оборону менше одного відсотка свого бюджету.
Лише кілька громад, такі як Лазурненська, Тягинська, Станіславська, виділили суттєві суми, що перевищували 5 % від загальних видатків.
Натомість найбільші суми на оборону спрямували великі адміністративні центри: Новокаховська громада витратила понад 84 млн грн, Херсонська – понад 63 млн грн, а Чорнобаївська – понад 40 млн грн.
Частину коштів військові адміністрації використовували самостійно, закуповуючи техніку й обладнання. Так, Новокаховська витратила понад 35,9 млн грн на квадрокоптери, безпілотник, позашляховики, причіп-платформи, морозильні камери, електроплити, портативні зарядні станції та сонячні панелі. Чорнобаївська громада придбала майна на 32,9 млн грн.
Ще декілька військових адміністрацій – Голопристанська, Дар’ївська, Скадовська, Станіславська, Чулаківська – у різні роки самостійно купували обладнання й техніку за запитами військових частин, тероборони, рятувальних служб.
Проте для більшості громад Херсонщини характерна інша форма допомоги – фінансування через субвенції, коли кошти передаються на конкретні цілі (безпілотники, засоби РЕБ, технічне забезпечення), а не закуповувалися безпосередньо.
Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам створювати ще більше цікавих візуалізацій та досліджувати важливі теми про Херсон та Херсонщину.
У 2024-му фінансування оборони суттєво зросло порівняно з 2023 роком. Більше ніж половина громад збільшила свої оборонні витрати у кілька разів, а в деяких частка таких видатків сягнула від 5 до 20 % (Лазурненська, Новомиколаївська, Тягинська, Присиваська).
Ті громади, які у 2023 році не витрачали нічого (наприклад, Горностаївська, Зеленопідська, Любимівська), у 2024-му вже виділяли по кілька мільйонів гривень на підтримку ЗСУ та сил оборони. Завдяки цьому лише Чорнобаївська громада, яка отримувала субвенції з інших військових адміністрацій Херсонщини, закупила товарів та обладнання на понад 55,5 млн грн.
На зростання частки оборонних видатків вплинуло й те, що у 2024 році в 34 із 48 громад загальний обсяг бюджетів скоротився, адже знизилася їхня економічна активність, тоді як витрати на оборону залишилися сталими або зросли.
Серед лідерів по витратах залишається Новокаховська громада — 163,9 млн грн. Також найбільше витратили Херсонська (56,6 млн грн), Генічеська (23 млн грн), Голопристанська (11,7 млн грн) та Тягинська (11,6 млн грн).
Станом на серпень 2025 року найбільшу частку бюджету на оборону серед громад Херсонщини виділили Ювілейна (55,44 %), Генічеська (36,98 %), Присиваська (31,34 %) та Чаплинська (25,86 %) громади. Це пояснюється частково й тим, що обсяги місцевих бюджетів продовжують скорочуватися. Порівняно з 2023 роком у 2025 році бюджети скоротилися в 36 громадах. Зокрема й в Ювілейної військової адміністрації, яка лідирує за часткою оборонних видатків, на 2025 рік за уточненим річним планом було передбачено всього близько 17,1 млн грн. Для порівняння бюджет Херсонської громади цього року складає понад 2,68 млрд грн, тобто у 157 разів більше.
Найбільші суми на оборонні потреби, як і в попередні роки, спрямували Новокаховська (44,5 млн грн), Херсонська (43,1 млн грн), Генічеська (33,6 млн грн) та Голопристанська (22,4 млн грн) громади. Суттєво зросли витрати й у Каховської військової адміністрації — у 2025 році вона вже виділила 20,6 млн грн проти 4 млн грн у 2023-му та 5,3 млн грн у 2024-му.
Частина громад передбачала кошти й на соціальну підтримку військовослужбовців, ветеранів та родин загиблих. Дані про це надали Новомиколаївська, Нижньосірогозька та Генічеська військові адміністрації.
У Новомиколаївській громаді з 2023 по серпень 2025 року допомогу отримали понад 380 військових, ветеранів і членів сімей загиблих — майже 2,9 млн грн. У Нижньосірогозькій за цей час виділили близько 7,9 млн грн — понад 780 людей отримали допомогу. Генічеська громада за цей самий період виділила близько 4 млн грн допомоги військовим, звільненим з полону, ветеранам і родинам загиблих.
Проте утримати такі обсяги допомоги громадам буде дедалі складніше — у 2026 році місцеві бюджети матимуть ще менше фінансових можливостей. Частину ПДФО, як і доходи від військового ПДФО, переорієнтують до держбюджету. Автономія громад звужується, адже вилучені доходи спрямовуються на безпеку та оборону. Відтак фінансова стійкість громад дедалі більше залежатиме від державних дотацій.
Голова ГО “Кризовий медіа‑центр “Сіверський Донець” та провідна експертка проєкту “Бюджети в екзилі” Олена Ніжельська вважає, що серед найбільших труднощів громад, які втратили свої території — ще й життя без ресурсів і звичних точок опори:
“Вони втратили податки, майно, архіви — усе, на чому трималася місцева економіка. Часто, залишається лише команда і відповідальність перед людьми, які розсіяні по країні та світу. Фактично органи управління такими громадами існують завдяки державним дотаціям і підтримці партнерів, щодня доводячи, що громада — це не лише карта, а передусім люди, яких об’єднує спільна пам’ять і спільні мрії про відновлення”.
