Не тільки росіянин Серафім мілітаризує українців на окупованих територіях — цим також займається й Ігор Телегін. Розбираємося, як колишній учасник радянської інтервенції в Афганістані підтримує загарбницьку війну Росії та пропагує серед українців любов до окупантів.
Хабар за вбитого хлопчика
Ігор Телегін провів в Афганістані менше року. Як він сам згадує в інтерв’ю окупантам: кордон він перетнув у квітні 1988 (а вже в травні почався вивід радянських військ) та покинув Афганістан у лютому 1989 року з повним завершенням виводу військ.
Що він там робив? Перевозив пальне. Телегін розповідає: їхній бензовоз збив афганського хлопчика, який вибіг на дорогу. Він пояснює: мали наказ не зупиняти рух колони (й це попри те, що радянські війська постійно перебували поряд з цивільними особами, — місцевим населенням). Батькам "компенсували" смерть сина соляркою та керосином.
Відсутність сенсу перебування радянських військ в іноземній країні та примусове відправлення людей на війну не переконали Телегіна у цінності життя та необхідності гідного ставлення до людей.
Навіть більше, в цьому своєму безглуздому короткостроковому перебуванні в Афганістані Телегін знайшов сенс та залишився у “військовій” тематиці назавжди. З 2004 по 2010 він очолював Херсонську організацію Українського союзу ветеранів Афганістану. Він також зайнявся написанням пісень, створенням аматорських фільмів, а також їздив на фестивалі, присвячені так званій “патріотичній” тематиці. Насправді ж ця вся діяльність не засвідчує любов до рідної країни та неприйняття війни, а має вигляд рожевої інтроспекції дій радянської влади, яка ставиться до людини як до витратного матеріалу.
На побігеньках у куратора, що знає усе
Як розповідає сам же Телегін, через 2 тижні по тому, як російська армія увірвалася в Херсон, його запросив на розмову куратор “Матвій”, який розказав Телегіну про нього стільки, скільки він сам про себе не знав (ймовірно, це був представник російських спецслужб). “Матвій” запропонував Телегіну “роботу” — тобто зраду Україні. Телегін погодився і отримав завдання займатися внутрішньою політикою: “Ми тільки й думали, як підняти людей, як залучити їх до роботи, як агітувати за Росію”. А також: “Наше завдання було — в найкоротші терміни створити виборчі штаби й провести референдум”.
Для прикриття росіяни дали йому посади чи то очільника, чи то заступника очільника (різні джерела вказують різне) департаменту зовнішніх зв'язків та внутрішньої політики окупаційної військово-цивільної адміністрації Херсонської області, а також голови територіального окупаційного відділення організації “Бойового братерства”. За цю роботу на росіян Ігор Телегін отримав у 2023 році підозру в колабораціоністській діяльності. А після “виборів”, коли його “обрали” депутатом від “Єдиної Росії”, він отримав підозру в незаконному обранні до окупаційних органів.
Військова пропаганда для дітей
Проте в окупантських медіа Телегін переважно згадується як людина, що разом з головою територіального відділення російського мілітарного руху “Юнармія” Серафімом Івановим займається на окупованих територіях пропагандистською обробкою дітей. Телегін на презентації цього руху розказував маленьким українцям про російську “Вітчизну”. Пізніше для дітей з цього руху Телегін проводив екскурсію у Генічеському краєзнавчому музеї.
Але "військово-патріотичне виховання" українських дітей, яке Телегін проводить разом з мілітарним рухом, не обмежується розмовами, лекціями та екскурсіями. Він вкладає дітям в руки зброю: він був присутнім на військовому вишколі українських дітей. Її проводили учасники російського вторгнення, які приховували свої обличчя. “Ти мусиш зріднитися зі зброєю”, — згадує Телегін своїх командирів, коли дає коментар окупаційному медіа щодо цих занять.
Докладається Телегін і до просування російської “м’якої сили” серед дітей: він також був присутній на концерті Петра Лундстрема, присвяченого інтервенціоністським діям радянської армії в Афганістані, який той дав в окупованому в музичній школі окупованого Генічеська.
На прикладі Ігоря Телегіна ми бачимо, як саме російські куратори визначають для таких людей обсяг робіт та роль, яку вони мають грати. За іронією долі, Телегін, який про своє перебування в Афганістані тільки і міг що сказати, як про збитого його загоном хлопчика, обробляє мілітаристською пропагандою дітей на окупованих територіях.
