Завершився 2025 рік, отже, час підбивати кінопідсумки та рекомендувати до перегляду десяток (а може й більше) фільмів, якими цей рік запам’ятається та, можливо, увійде в історію. Звісно, це на 100 відсотків питання смаку та вподобань, тому в кожного ця десятка буде своя, камені та помідори збережіть для ворогів.
1. Незалежні фільми жахів і “Поверни її мені”
Для малобюджетних горор-фільмів цей рік видався надзвичайно вдалим. Тут і гротескна темна версія Попелюшки “Потворна зведена сестра”, і романтична чорна комедія з боді-горор твістом “Разом”, і релігійна притча з елементами жахів про молодого Ісуса “Син Тесляра”, і шалений трилер про протистояння двох пенсіонерів у будинку для літніх людей “Правління Дженні Пенн”. Але абсолютний переможець у цьому змаганні креативних і оригінальних фільмів для любителів екстриму – “Поверни її мені” братів Філліпоу. Максимально некомфортне, яким і має бути фільм жахів, місцями нестерпне, травмуюче кіно про неможливість пережити втрату. Деякі жахливі образи з фільму неможливо буде вимарати з пам’яті, тому будьте готові.
2. Фільми-пародії “Голий пістолет” і “Факхем Холл”
Комедійний жанр, а особливо фільм-пародія, вже багато років був фактично мертвим. Комедійні фільми зрослися з екшн-кіно, яке стало максимально несерйозним, і загальний цинізм сучасних глядачів і абсурд їхнього буття не дозволяє існувати фільмам, єдиною метою існування яких є викликати сміх. Тому неочікуваним сюрпризом 2025-го став вихід не одного, а цілих двох фільмів пародій: ребуту “Голого пістолета” з Ліамом Нісаном і британського “Факхем Холла”, який висміює цілий жанр “історичне кіно про життя багатих англійців” (див. “Абатство Даунтон”) з вплетеними елементами детективу в стилі Агати Крісті. Обидва фільми мають одну головну особливість, здавалося б, давно втрачену: вони істерично смішні. Мікс пародії, абсурду, слепстіку* (*фізична комедія заснована на кумедних трюках), висміювання жанрових штампів і старого доброго ідіотизму. Не всі жарти у фільмах працюють, але навіть 10 вдалих жартів – це на 9 більше, ніж у майже всіх сучасних комедіях.
3. Шедеври від азійських класиків “Хмара” та “Жодного вибору”
Перевірені майстри з Японії та Південної Кореї Кійосі Куросава та Парк Чхан Вук не підвели й цього року. Японський трилер “Хмара” – історія дрібного шахрая-перекупника, який вирішує кинути роботу у Токіо, і переїхати у провінцію, щоб повністю присвятити себе кримінальному “бізнесу”, але він не усвідомлює, що над його головою вже здіймаються хмари помсти ошуканих клієнтів. Повільне і методичне кіно Куросави потребує терпіння, але вибухає абсолютно шаленим фіналом, який точно залишиться в пам’яті.
Корейська чорна комедія “Жодного вибору” – безжальна критика сучасного суспільства, в якому механізація заміняє робочу людину, залишаючи сумлінних працівників без роботи і перетворюючи законослухняного сім’янина на машину для вбивства. Режисура Парка традиційно бездоганна, кіно візуально витончене, одночасно трагічне і по-чорному смішне.
4. Великобюджетні фільми жахів і “Франкенштейн”
2025 став дуже успішним для дорогих студійних фільмів жахів. Найбільш помітні та оригінальні фільми: “Грішники” Раяна Куглера, “Зброя” Зака Креггера та “28 років потому” Денні Бойла. Але “Франкенштейн” Гільєрмо Дель Торо поза конкуренцією. Епічна і грандіозна горор-драма, фільм невимовної краси. “Франкенштейн” Дель Торо впевнено стоїть поряд із “Дракулою” Френсіса Форда Копполи, як ультимативна екранізація класичного роману. І хоча режисер часто малює дуже широкими мазками, ідеї “справжні монстри це люди” і “олюднення чудовиська” для Дель Торо цілком звичні, режисер компенсує певну поверхневість красою та пафосом оповіді. Акторські роботи усього складу також фантастичні.
5. Майже шедевр від П.Т. Андерсона “Одна битва за іншою”
Пол Томас Андерсон зняв декілька абсолютно культових фільмів (“Ночі в стилі Бугі”, “Магнолія”, “Лакрична піца”) та визнану сучасну класику (“Нафта”, “Майстер” та “Примарна нитка”), але цілком заслуженого культового статусу, як, наприклад, Квентін Тарантіно, не має і залишається більше улюбленцем кіноманів і кіношників. Саме тому успіх “Однієї битви…” так радує, хоча насправді фільм трішки перехвалили критики, і тому багато хто може залишитись розчарованим. Але попри це “Битва” – абсолютно віртуозний жанровий мікс із комедії, драми, трилера та сатири. Його перші й останні сорок хвилин – абсолютно фантастичні, на жаль, фільм трохи буксує в середині. Але головне – це привид подивитись і передивитись попередні роботи П.Т. Андерсона, особливо його справжній шедевр – “Магнолію” 1999 року.
6. Візуальний бенкет “Віддзеркалення у мертвому діаманті”
Французький режисерський дует Хелен Кате і Бруно Форзані відомий своїм унікальним стилем, вони знімають артгаузні варіації на експлуатаційні жанри європейського кіно 1970-80-х років (італійські жахи “джіалло” та кримінальні фільми “поліціотескі”). Цього разу вони відтворюють “бондсплуатейшн” – шпигунські трилери, що надихалися фільмами про Джеймса Бонда. “Віддзеркалення” – набір сюрреалістичних візуальних віньєток, нанизаний на умовну історію про спогади пристаркуватого шпигуна. У фіналі фільм і зовсім втрачає зв’язок із реальністю і перетворюється на сюрреалістичну мета-притчу. Кіно не для всіх, але ті, для кого воно створене, неодмінно оцінять політ фантазії та безкомпромісність режисерів.
7. Невдалий рік для блокбастерів, але є винятки, як “Супермен”
Велике голлівудське кіно цього року здебільшого розчаровувало. Ні нескінченні продовження нескінченних франшиз, ні сімейна анімація, ні фільми “Марвел” особливого сліду не залишили. Рідкісним винятком є “Супермен” Джеймса Ганна. Фільм виявився саме тим, чого й очікували фанати режисера “Вартових галактики”: великий, гучний, смішний, емоційний, видовищний, місцями навіть шокуючий і на диво романтичний. Звісно ж, певна дурнуватість і карикатурність прийшлись не всім до смаку, але щирість і людяність фільму не може не підкупати.
8. Шалений екшн “Людина, що біжить”, “Хижак. Дикі землі”, “Безлад”
І знову про блокбастери, але трішки скромніші – як за бюджетами, так і за успіхом в прокаті. Фанати простого та прямолінійного екшн-кіно цього року також мали чим поживитись. Обрати якийсь один фільм тут найважче, тому їх буде три. На диво непогана екранізація роману Стівена Кінга “Людина, що біжить”, що поєднує антиутопічну мряку книги і шалений стиль режисера Едгара Райта. І хоча ці два елементи не завжди між собою товаришують, фільм все одно більше попадає в ціль, ніж промахується.
Нікому не потрібний сьомий (чи дев’ятий, якщо рахувати ділогію “Чужий проти хижака”) фільм у дуже втомленій франшизі “Хижак. Дикі землі” Дена Трахтенберга виявився неочікувано захопливим і душевним (як для фільму, де серед героїв немає жодної людини). Фільм також переніс серію на нову, неочікувану територію.
Ну і, звісно ж, не можна не згадати нестримний бойовик від одного з майстрів пригодницького кіно Гарета Еванса “Спустошення”. Мало хто вміє так знімати перестрілки та бійки, як Еванс, і в “Спустошенні” він відривається на повну.
9. Детектив від Райана Джонсона “Ножі наголо: Прокинься, покійнику”
Серія “Ножі наголо” – річ на любителя, спроба режисера Райана Джонсона створити свого Еркюля Пуаро чи Шерлока Голмса з Бенуа Бланка не завжди вдала. Занадто вже персонаж вийшов ексцентричний. Але “Прокинься, покійнику”, з його готичним сетінгом та темною таємницею про вбивство в зачиненій кімнаті, насправді має багато сюрпризів. ”Покійник” вийшов набагато рівнішим і цільнішим фільмом, ніж його попередник “Скляна цибуля”. Фанати закрученого детективу мають бути задоволені.
10. Неочікуваний тріумф українського кіно: “2000 метрів до Андріївки” та “Ти — космос”
Звісно ж, радує, що навіть попри 4 роки війни своє кіно в Україні продовжують знімати та дивитись. Як і попередній документальний фільм Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі”, “2000 метрів” – непростий перегляд. В ньому все занадто страшне і реальне, війна постає у всій своїй безжальності та безглуздості. Глядач, разом зі знімальною групою та часто приреченими героями, потрапляє у саме пекло війни.
Майже пряма протилежність фільму Чернова – фантастична трагікомедія Павла Острікова “Ти – космос”. Остріков, відомий небагатьом щасливцями, які бачили його чарівну короткометражку “Ґолден лав”, знову знімає про кохання. Кіно одночасно космічного розмаху та інтимної камерності, трагічне і кумедне, повністю побудоване на чудових діалогах. Фільм також містить неочікувані сюжетні повороти, які насправді можуть здивувати навіть досвідченого глядача, і це в наш час також чимало. “Ти – космос” безумовний успіх, кіно, яке заслуговує на статус “народного”.
Почесне згадування фільмів, які за тією чи іншою причиною не увійшли до списку, але заслуговують на перегляд: “Марті Супрім. Геній комбінацій” Джоша Сафді, “Буґонія” Йоргоса Лантімоса, “Сісу 2” Джалмарі Хелендера, “Довга хода” Френсіса Лоуренса, “Саван” Девіда Кроненберга.
Більшість фільмів зі списку можна переглянути на легальних українських онлайн-кінотеатрах, в кіно, а також на іноземних стрімінгових платформах.
