Чим більше собака подібний до своїх диких родичів – тим більше шансів він має вижити в умовах повномасштабної війни. Таких висновків дійшла українсько-польська команда зоологів, яка у 2023 році досліджувала вплив війни на собак у різних регіонах України.
Результати дослідження опублікувало наукове видання Evolutionary Applications, а згодом про нього написала The New York Times, привернувши увагу до теми тварин у зоні бойових дій.
Редакція “Вгору” поговорила з координаторкою дослідження в Україні, докторкою філософії, доценткою кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка Марією Марців про те, як війна змінює собак та чи можуть ці зміни свідчити про початок еволюційних процесів.
Які риси допомагають собакам виживати під час війни
У дослідженні “Собаки війни: вплив екологічних збитків, спричинених війною, на вільноживучих домашніх собак” науковці описали типовий образ собаки, який виживає поблизу лінії фронту. Це тварина невеликого розміру – висотою в холці 20-40 сантиметрів, із нормальною довжиною лап, мезоцефалічною формою морди (не надто видовженою і не приплюснутою), стоячими вухами, напівзакрученим або прямим хвостом та прямою шерстю середньої довжини. Найчастіше такі собаки мають рудувато-коричневе забарвлення з невеликою кількістю білих плям.
Собака з мезоцефалічною формою морди. Фото: Олександра Андрющенка/“Вгору”
Зоологиня Марія Марців каже, що ключову роль для виживання відіграють розміри та вага тварини:
“Великі собаки рідше виживають: чим більший собака, тим більша його вага. Через це такі тварини частіше підриваються на мінах. Менші можуть проходити під розтяжками, які активують міни. Крім того, у разі вибуху менший собака має більше шансів вижити, адже знижується ймовірність ураження уламками. Також чим менша тварина, тим менше їжі їй потрібно”.
За словами дослідниці, на відміну від обвислих вух, будова прямих допомагає собаці краще чути та швидше реагувати на небезпеку – зокрема на вибухи, а також успішніше полювати.
У дослідженні зазначали: короткі лапи можуть знижувати ефективність ходьби й бігу, а це впливає на пошук їжі та здатність уникати небезпеки. Важливою є й довжина шерсті – вона впливає на терморегуляцію та може визначати рівень зараження ектопаразитами.
Цікаво, що серед досліджуваних тварин найчастіше зустрічалися собаки з прямими хвостами. Про роль закручених хвостиків дослідниця розповіла:
“Закручені хвостики не сприяють виживанню. Найімовірніше, ця ознака закріпилася в собак, тому що вони так мають вигляд миліших і безпечніших для людини. У дикій природі в цьому немає сенсу. У природі все працює за таким принципом: якщо в чомусь немає сенсу, то воно не зберігається. Зберігається тільки те, що справді важливе”.
Як науковці досліджували вплив війни на собак і чому роботу довго не публікували
За словами науковиці, дослідження є унікальним, адже ґрунтовних наукових робіт про вплив війни на собак практично немає. Ідею запропонувала польська зоологиня Малгожата Пілот (Małgorzata Pilot). У команді науковців був доцент кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Дикий. На той час він служив у ЗСУ, тож допомагав збирати дані про собак на передовій.
Марія розповіла, що наукову роботу спочатку не хотіли приймати до публікації відомі фахові видання. Зоологиня пов’язує це з тим, що про війну в Україні, навіть у науковому контексті, не хочуть говорити.
Марія Марців із песиком. Фото: Марія Марців
Втім, зусилля зоологів не були марними. Наприкінці 2025 року дослідження опублікували у журналі Evolutionary Applications. У січні цьогоріч про роботу написало видання The New York Times.
Як досліджували собак на лінії фронту: збір даних з усієї України
Для аналізу науковці від березня 2023 року до січня 2024 року збирали різні типи даних: вимірювали зріст, вагу та індекс маси тіла, відбирали зразки шерсті, досліджували фото. Допомагали працівники притулків для тварин, ветеринари та зооволонтери. Зразки відбирали в дев’яти містах України, фото надсилали з усієї України, окрім Луганщини та Криму.
Понад 20% собак, яких досліджували, були безпритульними. Решта перебували в притулках або мали власників, але ці тварини переважно були переміщені через війну. Найбільше переселених – 66 – були з Херсонщини, зокрема через підтоплення після підриву військами РФ греблі Каховської ГЕС.
Херсон, 7 червня 2023 року. Врятована від підтоплення внаслідок підриву росіянами греблі Каховської ГЕС вівчарка Багіра. Вона померла навесні 2025 року. Reporters/Данило Павлов
Як війна змінює харчування собак поблизу лінії фронту
Більшість собак, які живуть поблизу передової, дуже худі та мають значний дефіцит маси тіла, зазначає Марія Марців.
“Ми робили ізотопний аналіз Ізотопний аналіз шерсті – це метод визначення співвідношення стабільних або радіоактивних ізотопів хімічного елемента в зразку, який дозволяє визначити раціон тварини за хімічним складом її шерсті – для цього використовували шерсть собак. Він показав, що у харчуванні переважає рослинна їжа. Така ситуація склалася по всій території України. Якщо порівнювати з іншими країнами, то там частка рослинних кормів набагато нижча”.
За словами науковиці, через війну та знелюднення багатьох населених пунктів собаки змушені шукати альтернативні джерела їжі.
“Собаки є досить адаптивними, тому якщо нема що їсти, вони починають або полювати, або більше харчуватися рослинною їжею – тобто пристосовуються”.
Собака йде за бабусею. Херсон, зима 2026 року. Фото: Олександра Андрющенка/”Вгору”
Чому собаки на лінії фронту збираються у зграї
Марія Марців розповідає, що, за словами Ігоря Дикого, поблизу лінії фронту у собак змінювалася поведінка:
“На передовій собаки часто ставали агресивнішими до людей, а також більш настороженими. Ігор Дикий розповідав, що собаки приходили просити їжу, але підійти до них близько було неможливо. Солдати залишали харчі, й вони їли, коли люди відходили далі”.
Зоологиня додає, що на прифронтових територіях собаки частіше почали збиратися у великі групи:
“Така поведінка допомагає виживати: коли ти в зграї, легше і полювати, і захищатися”.
Песики у Херсоні. Фото: Олександра Андрющенка/”Вгору”
За словами дослідниці, у таких зграях часто опиняються собаки приблизно одного віку, вони можуть формуватися з одного виводку.
Травми та контузії: як війна впливає на собак
Поблизу лінії фронту у собак часто фіксували різні травми. Найпоширенішими були поранення лап, а також рани або рубці. Ігор Дикий розповідав, що на передовій у тварин часто траплялися контузії та проблеми зі слухом через вибухи.
Також на лінії фронту рідше зустрічаються літні собаки. Ймовірно, вони менше виживають через посилену конкуренцію за їжу та відсутність ветеринарної допомоги.
“Дійсно більше старих та хворих собак можна знайти на Львівщині, ніж поблизу лінії фронту. Тут (на Львівщині – ред.) безпечніше, більше людей, відповідно їх більше можуть підгодовувати. На передовій у старих чи поранених собак менше таких можливостей, які сприяють виживанню”, – зазначила науковиця.
Водночас більша частка молодих тварин поблизу лінії фронту може свідчити про відсутність контролю з боку людини за розмноженням собак.
Чи може війна спричинити еволюцію собак
Поки що говорити про еволюційні зміни на рівні всієї популяції собак зарано, каже Марія Марців. Дослідження проводили у 2023 році, і за цей час ще не могло змінитися достатньо поколінь, щоб науковці могли робити висновки про повноцінні еволюційні процеси.
У Херсоні собаки часто збираються у зграї. Фото: Олександра Андрющенка/”Вгору”
“Ми говоримо не про еволюцію в класичному значенні, бо тоді йшлося б про репродуктивний успіх. Це означає, що є собаки з певними ознаками, вони дають потомство з такими ж самими ознаками. А тут трохи інша ситуація, бо те, що ми зараз бачимо, стосується тільки тих собак, які вижили. Ми говоримо про собак, які найкраще пристосовані до життя поблизу лінії фронту. У дослідженні ми говоримо про природний відбір через смертність, а не про народжуваність”.
Наприкінці розмови Марія додала, що повномасштабна війна в Україні дуже впливає на все, а собаки – одна з найкращих моделей, завдяки яким це можна побачити:
“На прикладі собак легше помітити зміни, які спричинила війна, адже вони найближчі до людини. Водночас собаки є дуже адаптивними. Якщо війна так швидко і так сильно впливає навіть на них, то що вже говорити про види, які менш адаптивні та більш вибагливі до умов середовища.
У майбутньому ми можемо побачити зміни видів далеко за межами України. Можливо, деякі види з території України навіть зникнуть. Тож висновки, на жаль, доволі сумні. І, ймовірно, наслідки цієї війни для природи можуть бути ще серйознішими, ніж ми бачимо сьогодні”.
Більше матеріалів про тварин на Херсонщині:
-
Безпритульні собаки в Херсоні. Хто займається стерилізацією і чому вона не встигає за збільшенням зграй
-
Хвороба, яка вбиває. Сказ на Херсонщині, що робити після укусу тварини
-
Птахи: майже невидимі жертви війни
