Баштанні, вирощені на піщаних ґрунтах Таврійського регіону на території Скадовського, Херсонського, Каховського районів Херсонської області отримали географічне зазначення найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певної географічної території та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території за декількома показниками.
Про це повідомив виконавчий секретар громадської спілки "Асоціація виробників Херсонського кавуна" Юрій Палічев.
Він розповів, що одна з умов – урахування конкретного місця, де ростуть кавуни:
“Це унікальні ґрунтово-кліматичні умови, конкретні прописані сорти херсонської селекції, а також показники вмісту цукру – не нижче 12, нітрати не вище ніж 40”.
Важливою деталлю також є традиційність вирощування.
“На цій території не менше 30 років повинна бути стійка назва про те, що саме херсонський кавун тут вирощується”, – додав Палічев.
Він також розповів, що процес реєстрації для отримання географічного зазначення тривав 6 років в Україні та наступним кроком будуть подавати документи до Європейського реєстру.
- Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій зареєстрував нове географічне зазначення – Херсонський кавун. Заявку на реєстрацію географічного зазначення подала громадська спілка “Асоціація виробників херсонського кавуна”.
- Раніше фотокореспондент “Вгору” зробив у Херсоні фото кавунів і динь, які проросли з щілин асфальту. Також ці ягоди можна побачити на ринках Херсона. Наприклад, за кавуни, за один кілограм просять 15 гривень, за дині – близько 30 гривень.
