Під час дискусії “Технології пошуку зниклих безвісти: практичні рішення та інструменти” однією з головних проблем, на яку звернули правозахисники, залишається відсутність єдиної системи обліку зниклих безвісти.
Про це повідомили у Медійній ініціативі за права людини.
Голова правління Civis Fortis Людмила Янкіна пояснила, що сьогодні в Україні існує щонайменше п’ять різних реєстрів, які не синхронізовані між собою. Через це державні органи оперують різними цифрами.
Через це родини часто не розуміють, до кого звертатися, де отримувати інформацію та які наступні кроки потрібно робити.
Зазначається, що в результаті сім’ї змушені одночасно комунікувати з кількома структурами, самостійно шукати дані, перевіряти чутки й повідомлення з відкритих джерел, зокрема російських. Це відбувається на тлі важкої психологічної травми та багатомісячної невизначеності.
Учасники дискусії неодноразово наголошували на необхідності створення “єдиного вікна” — системи, яка дозволила б отримувати всю потрібну інформацію через одну точку контакту, а не десятки звернень до різних органів.
Голова Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко наголосила, що проблема зниклих безвісти для України почалася не у 2022 році. У державних реєстрах досі залишаються люди, які зникли ще під час боїв за Іловайськ та інших подій війни, що триває з 2014-го.
Ба більше, значна частина зниклих може перебувати в російському полоні або на окупованих територіях. При цьому Росія системно приховує інформацію про українських громадян і відмовляється повідомляти про місця їхнього утримання.
- За даними Херсонської обласної прокуратури, найпоширеніші мотиви незаконного затримання цивільних жителів на окупованій території Херсонщини – проукраїнська позиція та підтримка ЗСУ.
- Як інформують у Херсонській обласній прокуратурі, російські військові незаконно утримують 895 цивільних жителів, захоплених у Херсонській області.
